Спецпроект

Музей Шевченка анонсує заходи в рамках проекту "Ніч у Музеї"

18 травня Національний музей Тараса Шевченка традиційно братиме участь у загальноєвропейському проекті "Ніч у Музеї".

Проект відбувається щорічно у форматі святкування Міжнародного дня музеїв, повідомили ІП в адміністрації музею.

Цього року він присвячений підготовці до святкування 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, що відзначатиметься наступного року.

У форматі проекту відбудуться такі заходи:

- З 12:00 працює виставка Фото Open Air від школи фотографії Віктора Марущенка у популярному сьогодні форматі фотосушки, який об’єднує фотографів різних професійних рівнів та стилів і дозволяє їм обмінюватися своїми фото.

- 17.30 – 19.00 – "Шевченко International": читання поезій Тараса Шевченка іноземними мовами працівниками посольств та консульств інших країн в Україні, представниками національно-культурних громад Києва. Вірші українською мовою читатимуть співробітники Національного музею Тараса Шевченка.

За словами заступника директора музею Тетяни Чуйко, літературний проект "Шевченко International" спрямований на актуалізацію та популяризацію постаті та творчості Тараса Шевченка в Україні та за кордоном, адже ідеї та проблематика його творів виходять за межі українського світосприйняття і сягають загальнолюдського рівня.

- 19.15 – 20.25 – перегляд кінофільму "Тарас Шевченко" 1926 року (режисер – Петро Чардинін, головну роль виконав Амворосій Бучма) у супроводі автентичної української музики в "живому" виконанні гурту "Гуляйгород".

- 21.00 – театралізована екскурсія "Музи Тараса Шевченка".

Акредитація: shevchenko-museum@ukr.net (Христина Клименко).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".