Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" присвятить "Ніч музеїв" депортації татар

Цьогорічна "Ніч музеїв" до Міжнародного дня музеїв у "Тюрмі на Лонцького" приурочена 25-річчю повернення на батьківську землю кримських татар.

Про це ІП повідомили у музеї.

"З 18 по 20 травня 1944 року була проведена операція НКВД із примусового виселення кримських татар до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, - зазначив директор музею Руслан Забілий. - Переживши розстріли, знущання, голод і спрагу у 1944 році, кримські татари почали повертатись на рідну землю лише у 1989 році".

У музеї гостям пропонують живе спілкування із представниками кримськотатарської громади у Львові, лекцію про родинні спомини Аліма Алієва (організатора кримськотатарських фестивалів), документальну виставку "Депортація кримських татар", тематичні відео.

Увечері можна буде насолодитись народною музикою, мистецькими акціями з театром, поезією.

Час і місце: 16 травня  2013 року, 18:00-24:00. Львів, вул. Бандери, 1 (Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького").

Важливою частиною святкової програми стануть виступи струнного квартету доценту ЛНМА ім. М. Лисенка Тараса Менцинського, співи Романа Ковальчука та Софії Федини.

Як і щороку, у підвалах музею виставлятимуть зброю періоду визвольного руху українців у XX сторіччі.

Історичні реконструктори Товариства "Пам’ять" відтворюватимуть сцени із в’язничного побуту і влаштують для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор навчить самотужки виготовляти повстанські листівки підручними засобами.

До виставлених арештантських вишивок із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів до Львова прибуде унікальний експонат - бронежилет голови Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька. Також будуть представлені 30 оригінальних світлин провідника та його охоронців у Альпах.

Повна програма тут і тут. Вхід на усі заходи вільний.

Дивіться також: "Тюрма на Лонцького - в'язниця Гестапо та НКВД"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?