Москвичі думають, що Куликовська битва - це Друга світова. ВІДЕО

З нагоди Дня Перемоги російський телеканал "Дождь" зробив експеримент - провів опитування на вулицях Москви на тему історії Другої світової війни. Результати викликали скандал.

Питання перехожим ставили каверзні та з відвертим сарказмом, пише "Газета.ua".

Так, ведучий на повному серйозі запитував яка битва у Другій світовій стала вирішальною - Куликовська чи бій на Чудському озері, коли німці втопилися у важких обладунках під льодом.

Також журналіст запитував, хто зробив у розгром нацистів більший внесок - Жуков чи Барклай де Толлі, а також чи справедливо, що Австралія за результатами Другої світової війни належить Угорщині. Багато людей вагалися або уникали відповіді.

Відео вже викликало резонанс у мережі.

Користувачі поділилися на тих, хто з жахом обурюєтья неосвіченості росіян і тих, хто звинуватив канал "Дождь" у фальсифікації - мовляв усі правильні відповіді були просто вирізані при монтажі.

Дивіться також:

"Русское единство": Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО

12% британської молоді впевнені, що Ватерлоо - це Перша світова війна

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Інші матеріали за темою "День Перемоги"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.