Рибак назвав Крути КрутАми. Регіони відмовилися вшанувати Квітку Цісик. ОНОВЛЕНО

Верховна Рада з другої спроби прийняла постанови про відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут, постанову по Квітці Цісик провалили.

Спочатку депутати від Партії регіонів та комуністи провалили три голосування по Вернадському, Каразіну та героям Крут, повідомляє УП.

Регіоналка Ганна Герман заявила, що її фракція не голосувала за постанову щодо Вернадського через непорозуміння.

"Сталося непорозуміння через те, що ми не розчули прізвища... Його треба виправити", - сказала депутат.

Після цього депутати домовились, що повернуться до переголосування цих постанов та проголосують решту.

Під час голосувань Партія регіонів і КПУ двічі провалили голосування про відзначення 60-річчя з дня народження співачки Квітки Цісик [напевно, думали, що це підпільниця УПА :) - ІП].

Крім того, вони провалили голосування про відзначення 150-річчя з дня народження Тимофія Бордуляка [письменника і священника УГКЦ з Галичини XIX-XX сторіччя - ІП].

Більшість підтримала постанови про  відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут.

При цьому, коли голова ВР Bолодимир Рибак оголошував постанову щодо героїв Крут, він назвав це боєм під КрутАми, переплутавши наголос.

За постанову про святкування подвигу героїв бою під Крутами проголосували 339 народних депутатів з 415 зареєстрованих в залі, повідомляє "День".

Автор постанови Олег Тягнибок, лідер партії "Свобода", запропонував щорічно святкувати подвиг героїв бою під Крутами на державному рівні, а також звернутися до президента України з проханням про подання звання "Героя України" українським студентам, які загинули в цьому бою.

Крім того, депутати проголосували за низку постанов про відзначення пам'ятних дат: 300-річчя з дня народження Івана Григоровича-Барського, 200-річчя з дня народження Семена Гулака-Артемовського, 100-річчя з дня народження Василя Свиди, 150-річчя з дня народження Євгена Петрушевича, 240-річчя з дня народження Василя Каразіна, 190-річчя з дня народження Костянтина Ушинського, 110-річчя з дня народження Наталі Забіли, 120-річчя з дня народження Василя Василька, 150-річчя з дня народження Владислава Городецького, 110-річчя з дня народження Бориса Гмирі, 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської.

Парламент також підтримав постанову про відзначення 1025-річчя заснування міста Лубни Полтавської області, 70-річчя Національного заслуженого академічного українського народного хору ім.Грігорія Вєрьовки й 100-річчя Національної музичної академії ім.Чайковського.

Дивіться також:

Янукович про Сталіна: "Тота-тота-тоталіризм"

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"