Спецпроект

У Софії Київській відкривається грандіозна виставка про Київську Русь

Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставковий проект "Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха".

Виставка такого масштабу відбувається у заповіднику вперше, повідомляють організатори.

Експозиція репрезентує матеріали з колекцій Археологічного музею, Центру археології Києва та наукових фондів Інституту археології НАН України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, музейних фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Мета проекту – популяризація унікальних історико-культурних пам’яток України доби Київської Русі. Виставка розповідає про визначних князів, зокрема, про таку легендарну постать, як Володимир Мономах, знакові історичні події, суспільство в цілому, розкриває особливості культурного розвитку держави показом пам’яток писемності, мистецтва, архітектури, побуту.

В експозиції відвідувачі побачать зброю XI-XIII ст., першу грошову одиницю Давньої Русі – гривню, що була в обігу протягом IX-XI ст., археологічні знахідки з розкопок Десятинної церкви – першого мурованого храму Києва. Також представлено унікальні старожитності Київської Русі: церковні речі, літургійний посуд, хрести-мощевики, натільні хрестики та ін.

Значною частиною експозиції є колекція копій монументального живопису (мозаїки, фрески) давньоруських храмів з фондів Національного заповідника "Софія Київська", які створювалися протягом тривалого періоду, починаючи з XIX ст.

Цікавим є зал з пам’ятками матеріальної культури Київської Русі, що відображують побут та ремесла. Це дерев’яний та керамічний посуд, предмети торгівлі, вироби давньоруських ювелірів, зокрема, жіночі прикраси. Окремий комплекс знахідок дозволяє уявити різноманітні ігри, в які грали дорослі і діти.

Доповнюють експозицію сучасні реконструкції повсякденного одягу та військового обладунку з колекції ТОВ "Парк Київська Русь" та приватної збірки колекціонера Руслана Анисенка.

До уваги глядачів представлено близько 700 експонатів у шести виставкових залах памятки архітектури XVIIІ ст. "Хлібня".

Також, спеціально до Міжнародного дня музеїв та урочистого відкриття виставки "Київська Русь" на території Заповідника будуть висаджені білі троянди, сорт "Anne de Kiev", що був виведений у Франції та отримав назву на честь Анни Ярославни, королеви Франції, дочки Ярослава Мудрого.

Виставка експонуватиметься з 20 травня до 1 липня 2013 року у виставкових залах пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. "Хлібня" Національного заповідника  "Софія Київська" за адресою: вул. Володимирська, 24.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.