Спецпроект

В Арт-проекті Google з'явилися роботи з українських музеїв. ФОТО

Відсьогодні користувачі всього світу вперше зможуть ознайомитися в Арт-проекті Google з роботами з колекцій двох українських музеїв - Національного заповідника "Софія Київська" та Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Про це повідомляє офіційний блог Google Україна.

"Ми дуже раді, що тепер колекції українських музеїв стали доступними користувачам у нашому Арт-проекті, - зазначив директор компанії Дмитро Шоломко. - Це тільки початок, і ми запрошуємо приєднатися до нашого проекту інші українські музеї, щоб шанувальники мистецтва в різних куточках планети могли ознайомитися з їхніми колекціями онлайн".

Шоломко нагадав, що місяць тому Google представив у режимі "Перегляду вулиць" панорами стародавньої Софії Київської

 Скріншот галереї, присвяченій "Софії Київській"

Відтепер в Арт-проекті Google будь-хто зможе зробити віртуальну екскурсію і побачити унікальні фрески часів Київської Русі, якими прикрашені стіни і стеля всесвітньо відомого пам'ятника архітектури.

Засновані на візантійських традиціях роботи своєю досконалістю та красою й сьогодні викликають захоплення.

 Деісус - зображення Богоматері, Христа й Іоанна Хрестителя. XI ст.

В онлайн-галереї "Софії Київської" в Арт-проекті розміщено понад 50 творів мистецтва, включно з мозаїками ХІ століття, серед яких Богоматір Оранта, енергетичний центр собору святої Софії, символ Церкви земної; Євхаристія, яка відображає основні події історії Спасіння, і Христос Пантократор, який панує над усім простором храму і є символом Церкви небесної.

 Деталь мозаїки Софії. XI ст.

Музей Івана Гончара відомий унікальною колекцією творів українського народного мистецтва, зібраних в різних куточках України, яка відображає побут і культуру нашого народу.

 Христос і великомучениця Варвара. XIX ст.

Тепер в онлайн-галереї Музею Гончара на Google можна ознайомитися з перлинами зібрання, серед яких картини і скульптури народних майстрів, прикраси і предмети побуту, наприклад, картини "Портрет дівчини у вінку" і "Кримський Запорожець (Козак Мамай)".

 Козак Мамай. 1780-1800 рр.

Шоломко висловив подяку Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" за допомогу в роботі з українськими музеями.

Сьогодні в Арт-проекті Google представлено більше 40 000 робіт з колекцій 250 музеїв і організацій по всьому світу.

Дивіться також:

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Google запустив сайт про історію комп'ютерів в Україні. ФОТО

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи. ФОТО

"Як козаки..." потрапили на стартову сторінку Google

Інші матеріали за темою "Інтернет"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.