Спецпроект

В Арт-проекті Google з'явилися роботи з українських музеїв. ФОТО

Відсьогодні користувачі всього світу вперше зможуть ознайомитися в Арт-проекті Google з роботами з колекцій двох українських музеїв - Національного заповідника "Софія Київська" та Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Про це повідомляє офіційний блог Google Україна.

"Ми дуже раді, що тепер колекції українських музеїв стали доступними користувачам у нашому Арт-проекті, - зазначив директор компанії Дмитро Шоломко. - Це тільки початок, і ми запрошуємо приєднатися до нашого проекту інші українські музеї, щоб шанувальники мистецтва в різних куточках планети могли ознайомитися з їхніми колекціями онлайн".

Шоломко нагадав, що місяць тому Google представив у режимі "Перегляду вулиць" панорами стародавньої Софії Київської

 Скріншот галереї, присвяченій "Софії Київській"

Відтепер в Арт-проекті Google будь-хто зможе зробити віртуальну екскурсію і побачити унікальні фрески часів Київської Русі, якими прикрашені стіни і стеля всесвітньо відомого пам'ятника архітектури.

Засновані на візантійських традиціях роботи своєю досконалістю та красою й сьогодні викликають захоплення.

 Деісус - зображення Богоматері, Христа й Іоанна Хрестителя. XI ст.

В онлайн-галереї "Софії Київської" в Арт-проекті розміщено понад 50 творів мистецтва, включно з мозаїками ХІ століття, серед яких Богоматір Оранта, енергетичний центр собору святої Софії, символ Церкви земної; Євхаристія, яка відображає основні події історії Спасіння, і Христос Пантократор, який панує над усім простором храму і є символом Церкви небесної.

 Деталь мозаїки Софії. XI ст.

Музей Івана Гончара відомий унікальною колекцією творів українського народного мистецтва, зібраних в різних куточках України, яка відображає побут і культуру нашого народу.

 Христос і великомучениця Варвара. XIX ст.

Тепер в онлайн-галереї Музею Гончара на Google можна ознайомитися з перлинами зібрання, серед яких картини і скульптури народних майстрів, прикраси і предмети побуту, наприклад, картини "Портрет дівчини у вінку" і "Кримський Запорожець (Козак Мамай)".

 Козак Мамай. 1780-1800 рр.

Шоломко висловив подяку Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" за допомогу в роботі з українськими музеями.

Сьогодні в Арт-проекті Google представлено більше 40 000 робіт з колекцій 250 музеїв і організацій по всьому світу.

Дивіться також:

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Google запустив сайт про історію комп'ютерів в Україні. ФОТО

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи. ФОТО

"Як козаки..." потрапили на стартову сторінку Google

Інші матеріали за темою "Інтернет"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.