Спецпроект

Представлено макет меморіального комплексу в Бабиному Яру

На проведеному наприкінці минулого тижня в Києві з'їзді Ради піклувальників Єврейського агентства "Сохнут" був представлений макет будівництва меморіального комплексу в Бабиному Яру.

Про це пише jewish.ru.

Олександр Левін, голова Світового форуму російськомовного єврейства і Київської єврейської релігійної громади, представив гостям з'їзду макет дизайну меморіалу.

Комплекс, на думку ініціаторів проекту, покликаний стати символом відродження єврейського життя в тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі.

Головною особливістю меморіалу, спроектованого київським архітектором Віталієм Васягиним, стане інтерактивний павільйон, який планують обладнати всередині пагорба, поруч із футбольним полем, яке зайняло частину розстрільного рову.

У павільйоні голлівудські фахівці зі спецефектів створять атмосферу осені 1941 року. "У залі буде стояти гавкіт вівчарок, лунатимуть команди фашистських конвоїрів, з боків від відвідувача будуть йти на розстріл приречені євреї, цигани, радянські полонені - все, як це було в 1941 році", - розповів журналістам Олександр Левін.

Перед входом до павільйону планують спорудити фонтан, в якому будуть плавати ліхтарики у вигляді поминальних свічок. Фонтан буде перетинати доріжка, в центрі якої зроблять майданчик у формі зірки Давида. Там же буде зведений єврейський общинний центр.

Фото: segodnya.ua

"Комплекс, частиною якого стане і общинний центр, буде яскравим символом відродження. У тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі, діти буду вивчати Тору ", - заявив Левін.

Будівництво меморіалу планується розпочати вже цього року, а завершити - в 2015-му. За словами Левіна, зараз ще тривають переговори ініціаторів проекту з міською владою щодо виділення землі під будівництво.

Будівництво меморіалу здійснюватиметься фахівцями з кількох країн. Зокрема, розробку програмного забезпечення для інтерактивних інсталяцій в музеї комплексу розробить американська фірма. Фінансову підтримку проекту нададуть бізнесмени України, Ізраїлю, США та інших країн.

 

З'їзд піклувальників "Сохнута" лише вдруге за 90-річну історію цієї організації проходив не в Єрусалимі.

"Той факт, що з'їзд піклувальників Єврейського агентства проходить на Україні, підкреслює теплі стосунки, що склалися між нашими країнами, і дає можливість якимось чином віддячити українському уряду, українськиим діячам за людське розуміння, яке тут відчувають єврейські громади", - зазначив ізраїльський посол в Києві Реувен Дін Ель.

У понеділок на місці масового знищення київських євреїв у Бабиному Яру відбулася меморіальна церемонія, в якій взяли участь делегати з'їзду піклувальників "Сохнута", в тому числі голова цієї організації Натан Щаранський і міністр будівництва Ізраїлю Урі Аріель.

Урочище Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках було місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і військовополонених.

Масового винищення зазнали євреї та цигани - за етнічною ознакою, а також партійні та радянські активісти, підпільники, члени Організації українських націоналістів, священики, порушники комендантської години та інші.

Лише за два дні - 29 і 30 вересня 1941 було розстріляно майже 34 тис. євреїв. За різними даними, в Бабиному Яру під час німецької окупації було розстріляно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Дивіться також інші матеріали за темою "Бабин Яр" і "Голокост"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.