Спецпроект

Міліція розслідує рейдерську атаку на "Київську фортецю"

За зверненням нардепа Олександра Бригинця щодо захоплення приміщення Київської фортеці на вул. Госпітальній, 16 розпочато досудове розслідування.

Про це повідомляє прес-служба депутата з посиланням на Головне управління МВС України в м. Києві.

Відомості, які містилися у зверненні Бригинця до міліції, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (самоправство) Кримінального кодексу України.

Як відомо, у березні невідомі, які не представилися керівництву музею, самовільно вивісили на фасаді будівлі "Київської фортеці", що знаходиться на балансі Міністерства оборони та розташованої за адресою: вулиця Госпітальна, 16 табличку з назвою провулок Госпітальний, 16.

Після цього невідомі проінформували керівництво музею про те, що тепер ця будівля належить їхній фірмі.

За словами керівника музею "Київська фортеця" Олени Ющенко, фірма намагалась здійснити купівлю даної споруди ще в 2005 році, але згідно з рішенням Господарського суду, операція була визнана недійсною, оскільки будівля розташована за адресою: вулиця Госпітальна, 16-а (та 24-а), а в документах про купівлю значилась адреса: провулок Госпітальний, 16-а.

Як відомо, у липні 2012 року директор музею В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".