АНОНС: "Істправда" на ZIK - про Норильське повстання та збереження пам'яті про вояків УНР

4 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова піде про громадську ініціативу зі збереження пам'яті про українських вояків, Норильське повстання та роботу істориків, які фіксують як мінявся повоєнний Львів.

60-річчя неймовірної (як на умови радянського тоталітаризму) події – повстання політичних в’язнів у концтаборах біля Норильська. Саме цей виступ примусив кремлівську владу змінити умови утримання позбавлених волі людей у системі таборів – нелюдському ГУЛАГу.

У післявоєнні роки близько 70 відсотків від загального числа політичних в’язнів СРСР становили українці – переважно учасники повстанського руху. Програма запропонує спогади галичан – безпосередніх учасників подій початку літа у таборах крайньої російської Півночі.  

Крім того, "Історична Правда" …

-  розповість про небайдужих патріотів України, які власним коштом відновлюють пам’ять про героїв Вітчизни, не чекаючи на бодай символічну допомогу з боку держави.

- зверне увагу про негідну поведінку працівників дипломатичного представництва України у Польщі, які відмовляються дбати про могили борців за незалежність, похованих у Варшаві.

- проаналізує, скільки ще вкрай цікавих таємниць може приховувати історія Львова.

- поінформує про маловідому сторінку, коли за кошти, зібрані у США, на території України намагалися організувати сільськогосподарські єврейські комуни.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.