Спецпроект

У КИЄВІ ПОКАЗУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ЗА 1000 РОКІВ

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася унікальна виставка "1000 років української печатки".

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих "Віхи історії: тисячоліття української печатки", повідомляє УНІАН.

В експозиції беруть участь 15 провідних музеїв, архівів, бібліотек, України та Росії. Географія проекту поєднує історико-культурні надбання Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Запоріжжя.

На виставці представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

Експозиція поділяється на п’ять тематико-експозиційних блоків, вибудуваних за хронологічним принципом. Кожен з них розкриває особливості розвитку української печатки на різних історичних етапах.

В експозиції широко представлені печатки київських князів, урядників, духовенства. На виставці експонуватиметься перша збережена печатка, від якої веде літочислення традиція українських сфрагістів. Ця печатка належала князеві Святославу Хороброму.

Однією з особливостей виставки є масштабне застосування ІТ-технологій - сенсорних екранів поруч із вітринами.

Виставка триватиме до 17 листопада цього року.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.