Спецпроект

В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАЛИ ДОКУМЕНТИ ПРО ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ. Скани

В Електронний архів визвольного руху avr.org.ua виклали у відкритий доступ колекцію документів про польсько-український конфлікт часів Другої світової війни та після неї.

Колекція документів складається з матеріалів ОУН та УПА 1942-1947 років, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У документах можна віднайти інформацію про суспільні настрої, окупаційну адміністрацію, діяльність українського, польського та радянського підпілля. Описане суспільно-політичне тло, на якому розростався конфлікт і починалася війна.

Безпосередньо про перебіг військових дій розповідають як звіти відділів УПА з Холмщини, Волині, Галичини, так і територіальних ланок ОУН. Ці дані доповнюють інструкції та накази, що регламентували ті чи інші дії визвольного руху, звернення, відозви та комунікати, які подавали офіційні роз’яснення для населення.

Документи можна переглянути за посиланням.

 Червень 1943 року. Звернення до поляків не нападати на українське населення і разом боротися проти Сталіна. "Хай живе Вільна Самостійна Україна! Хай живе Вільна Самостійна Польща!"

"Корисним для дослідників джерелом є відтворені підпільниками списки жертв та записи свідчень уцілілих очевидців, - зазначив історик Володимир В'ятрович. - Надзвичайно цікавим є також комплекс протоколів показів жертв і свідків так званої "Грубешівської революції" весни 1944 року, який по гарячих слідах відтворює деталі нападів польських формувань на українські села Холмщини.

За словами В'ятровича, звіти також подають інформацію про антипольські акції, проведені як українськими повстанцями, так і цивільними селянами.

 Звіт УПА про ліквідацію польських поселень і бої з поляками та німцями. 9-16 липня 1943 року

"Зараз ми бачимо дуже багато дискусій довкола цієї проблеми, часто надто далеких від історії, - зазначив керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут. - Упевнені, що публікація первісних джерел сприятиме наповненню професійного діалогу важливим фактажем".

За словами Когута, з польського боку наразі бракує таких проектів: "До прикладу, цього року запущено інтернет-портал zbrodniawolynska.pl, на якому можна знайти свідчення, записані в останні роки, статті науковців. Натомість там немає документів із того часу, особливо матеріалів польського підпілля".

Листопад 1943 року. Список українців, убитих поляками у Грубешові. Перша сторінка з семи

Загалом представлено 380 документів з архіву Центру досліджень визвольного руху, а також електронні копії документів Галузевого державного архіву СБУ та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 552 документів.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".