Спецпроект

В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАЛИ ДОКУМЕНТИ ПРО ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ. Скани

В Електронний архів визвольного руху avr.org.ua виклали у відкритий доступ колекцію документів про польсько-український конфлікт часів Другої світової війни та після неї.

Колекція документів складається з матеріалів ОУН та УПА 1942-1947 років, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У документах можна віднайти інформацію про суспільні настрої, окупаційну адміністрацію, діяльність українського, польського та радянського підпілля. Описане суспільно-політичне тло, на якому розростався конфлікт і починалася війна.

Безпосередньо про перебіг військових дій розповідають як звіти відділів УПА з Холмщини, Волині, Галичини, так і територіальних ланок ОУН. Ці дані доповнюють інструкції та накази, що регламентували ті чи інші дії визвольного руху, звернення, відозви та комунікати, які подавали офіційні роз’яснення для населення.

Документи можна переглянути за посиланням.

 Червень 1943 року. Звернення до поляків не нападати на українське населення і разом боротися проти Сталіна. "Хай живе Вільна Самостійна Україна! Хай живе Вільна Самостійна Польща!"

"Корисним для дослідників джерелом є відтворені підпільниками списки жертв та записи свідчень уцілілих очевидців, - зазначив історик Володимир В'ятрович. - Надзвичайно цікавим є також комплекс протоколів показів жертв і свідків так званої "Грубешівської революції" весни 1944 року, який по гарячих слідах відтворює деталі нападів польських формувань на українські села Холмщини.

За словами В'ятровича, звіти також подають інформацію про антипольські акції, проведені як українськими повстанцями, так і цивільними селянами.

 Звіт УПА про ліквідацію польських поселень і бої з поляками та німцями. 9-16 липня 1943 року

"Зараз ми бачимо дуже багато дискусій довкола цієї проблеми, часто надто далеких від історії, - зазначив керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут. - Упевнені, що публікація первісних джерел сприятиме наповненню професійного діалогу важливим фактажем".

За словами Когута, з польського боку наразі бракує таких проектів: "До прикладу, цього року запущено інтернет-портал zbrodniawolynska.pl, на якому можна знайти свідчення, записані в останні роки, статті науковців. Натомість там немає документів із того часу, особливо матеріалів польського підпілля".

Листопад 1943 року. Список українців, убитих поляками у Грубешові. Перша сторінка з семи

Загалом представлено 380 документів з архіву Центру досліджень визвольного руху, а також електронні копії документів Галузевого державного архіву СБУ та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 552 документів.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.