Спецпроект

В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАЛИ ДОКУМЕНТИ ПРО ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ. Скани

В Електронний архів визвольного руху avr.org.ua виклали у відкритий доступ колекцію документів про польсько-український конфлікт часів Другої світової війни та після неї.

Колекція документів складається з матеріалів ОУН та УПА 1942-1947 років, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У документах можна віднайти інформацію про суспільні настрої, окупаційну адміністрацію, діяльність українського, польського та радянського підпілля. Описане суспільно-політичне тло, на якому розростався конфлікт і починалася війна.

Безпосередньо про перебіг військових дій розповідають як звіти відділів УПА з Холмщини, Волині, Галичини, так і територіальних ланок ОУН. Ці дані доповнюють інструкції та накази, що регламентували ті чи інші дії визвольного руху, звернення, відозви та комунікати, які подавали офіційні роз’яснення для населення.

Документи можна переглянути за посиланням.

 Червень 1943 року. Звернення до поляків не нападати на українське населення і разом боротися проти Сталіна. "Хай живе Вільна Самостійна Україна! Хай живе Вільна Самостійна Польща!"

"Корисним для дослідників джерелом є відтворені підпільниками списки жертв та записи свідчень уцілілих очевидців, - зазначив історик Володимир В'ятрович. - Надзвичайно цікавим є також комплекс протоколів показів жертв і свідків так званої "Грубешівської революції" весни 1944 року, який по гарячих слідах відтворює деталі нападів польських формувань на українські села Холмщини.

За словами В'ятровича, звіти також подають інформацію про антипольські акції, проведені як українськими повстанцями, так і цивільними селянами.

 Звіт УПА про ліквідацію польських поселень і бої з поляками та німцями. 9-16 липня 1943 року

"Зараз ми бачимо дуже багато дискусій довкола цієї проблеми, часто надто далеких від історії, - зазначив керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут. - Упевнені, що публікація первісних джерел сприятиме наповненню професійного діалогу важливим фактажем".

За словами Когута, з польського боку наразі бракує таких проектів: "До прикладу, цього року запущено інтернет-портал zbrodniawolynska.pl, на якому можна знайти свідчення, записані в останні роки, статті науковців. Натомість там немає документів із того часу, особливо матеріалів польського підпілля".

Листопад 1943 року. Список українців, убитих поляками у Грубешові. Перша сторінка з семи

Загалом представлено 380 документів з архіву Центру досліджень визвольного руху, а також електронні копії документів Галузевого державного архіву СБУ та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 552 документів.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря