Депутати Сейму голосують за "геноцид", бо хочуть виглядати патріотично

Про це він сказав в ефірі TVP info, повідомляє УНІАН.

"Депутати не дискують про поняття, вони конкурують за звання більшого патріота, - зазначив радник. -  Депутати хочуть показати себе справжніми патріотами і те, що їхні противники у цій дискусії не є ними", - сказав він.

Наленч звернувся до представників найбільшої польської опозиційної партії "Закон та справедливість" (PiS), зауваживши, що співзасновник цієї партії та загиблий в авіакатастрофі президент Польщі Лех Качинський не називав Волинську трагедію "геноцидом".

"Важко знайти людину краще історично освічену, ніж президент Качинський. І він цього терміну не використовував", - сказав Наленч.

За його словами, українці більш охоче використовували б різного роду евфемізми при описі тих подій, наголосивши, що така практика насправді не приховує правду.

"Якщо хтось використовує більш м'яке висловлювання про Волинський злочин, то це не означає, що він хоче забрехати історію, - підкреслив радник президента. - Це значить, він прагне, аби українці сприйняли нашу польську правду. Бо якщо використаємо правдиві, але міцні слова, то застанемо повністю закриті серця".

Нагадаємо, днями голова Сейму Ева Копач заявила, що вважає за необхідне вжити слово "геноцид" у резолюції Сейму до 70-річчя Волинської трагедії. Раніше планувалося, що Сейм назве події на Волині "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Як відомо, у червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Українська греко-католицька церква і Римо-католицька церква Польщі у спільній декларації закликали обидва народи до прощення і примирення.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.