Уряд передав Нижню Лавру Московському патріархату

75 об’єктів і споруд Києво-Печерської лаври (нижня Лавра) передаються у безоплатне користування чоловічому монастирю Української православної церкви (Московський патріархат).

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Усі об'єкти заповідника залишаються у державній власності, а лише 75 із них (нижня Лавра), передаються у безоплатне користування монастиреві" – повідомив міністр культури Леонід Новохатько.

"Прийняття урядового розпорядження юридично впорядкує фактично існуючу ситуацію, що склалася продовж десятиліть у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир), - наголосив міністр. - Хочу підкреслити: мова йде лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження".

Згідно з нинішнім рішенням уряду, витрати на утримання майна тепер повністю покладаються на релігійну громаду.

Києво-Печерська лавра - один із перших православних монастирів в Україні, "батько" руського чернецтва - був заснований у 1051-му році. В 1159-му році отримав титул Лаври.

У XVII сторіччі активно опирався спробам передати територію Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Московському патріарху.

У січні 1918 року більшовицькі війська генерала Муравйова розстріляли під стінами Лаври київського митрополита Володимира.

Рішення про створення державного історико-культурного заповідника на базі пам'яток ансамблю Києво-Печерської Лаври було прийняте у 1926-му році.

У 1988 році Українській православній церкві (Московського патріархату) було передано у користування комплекс будівель і споруд Дальніх печер, а і 1990 році - і комплекс Ближніх печер. На даний час кількість ченців у монастирі - 121 особа.

У 1990 році архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.