Спецпроект

В Брюсселі відкриється інтерактивний пивний музей

В будівлі брюссельської Московської біржі, розташованої поблизу центральної площі Гран-Пляс, буде відкритий інтерактивний музей "Храм пива". Проект реалізується Асоціацією бельгійських пивоварів за підтримки держави.

Про це пише travel.ru.

В країні виробляється близько 450 сортів пива. Бельгійський пінний напій постійно удостоюється вищих нагород на міжнародних конкурсах пивоварів. Крім традиційного легкого світлого пива, в Бельгії користується попитом широкий асортимент продукції, звареної в абатствах, а також ченцями-Траппістами. Серед них - сорти унікального пива "гез", яке зброджується на відкритому повітрі, фруктове (наприклад, знаменитий вишневий "крик") і навіть пиво-шампанське.

Інтерактивний музей познайомить відвідувачів з пивоварною промисловістю Бельгії та процесом приготування цього напою, дасть можливість продегустувати продукцію. Дата відкриття "Храму пива" поки невідома, але перші кошти на його створення уряд країни виділив ще торік. Аналогічні об'єкти є в інших містах світу, таких як Амстердам (Heineken Experience) і Дублін (Guiness Storehouse).

Теми

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.