Спецпроект

В Одеському літературному музеї - виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова

У рамках Четвертого Одеського міжнародного кінофестивалю 14 липня в Одеському літературному музеї розпочала свою роботу виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова з колекції Будинку-музею режисера в Єревані.

Про це пише prostir.museum.

В Одесу на відкриття виставки приїхав директор Будинку-музею Сергія Параджанова в Єревані і його особистий фотограф - Завен Саркісян, в основному в експозиції представлені його фотороботи. Також відвідувачі можуть побачити колажі, асамбляжі (ассамбляж - техніка візуального мистецтва, споріднена колажу, її "фішка" - об'ємні деталі або цілі предмети, скомпоновані на площині як картина) і особисті фотографії режисера.

На кінофестивалі крім "Тіней забутих предків", в програму ретроспективи фільмів Параджанова увійшли ще три повнометражних картини: "Андрієш" - перший фільм, який зберігся, заснований на молдавській казці про хлопчика-пастуха, що отримав у подарунок чарівну сопілку; метафорична кінопритча "Саят Нова" - оригінальна режисерська версія фільму, раніше відомого публіці як "Колір граната"; і перша стрічка Параджанова після 15 років мовчання - "Легенда про Сурамську фортецю", крім того, короткометражні роботи режисера - незакінчений фільм "Київські фрески", етюд про творчість вірменського портретиста XIX століття "Акоп Овнатанян" і особистий погляд Параджанова на живописну спадщину грузинського художника-примітивіста XIX століття "Арабески на тему Піросмані". Крім того, глядачам ОМКФ-2013 представиться можливість переглянути документальний фільм актора Олександра Кайдановського "Маестро" ("Сталкер", "Свій серед чужих, чужий серед своїх"), присвячений Параджанову. Плівка довгий час вважалася зниклою, однак, єдину, не дуже якісну, її копію все ж вдалося розшукати кілька років тому.

Ретроспектива Параджанова пройде напередодні 2014 року - 90-й річниці з дня народження майстра кінематографа.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".