У Польщі - хуліганство у греко-католицькій церкві. Українці обурені

Об'єднання звернулося до міністра внутрішніх справ Польщі Бартломея Сенкевича з закликом узяти під особистий контроль слідство у справі інциденту в Тшеб’ятові на півночі країни, повідомляє Польське радіо.

Там у неділю, 21 липня, хуліган намагався кинути петарду в греко-католицьку церкву під час богослужіння.

Попри те, що місцева поліція заявляє, що їй відома особа злочинця, виконавця досі не затримано, а акт трактується як дрібне хуліганство.

"Українці у Польщі дивляться на цей інцидент з великим занепокоєнням. Це не акт хуліганства, як його намагаються подати, а злочинна дія на національному ґрунті. І так її мають розглядати відповідні державні органи", – ідеться в листі Об’єднання українців у Польщі.

"Якщо злегковажимо характер цього злочину, то це буде заохоченням до аналогічних, ще більш небезпечних атак на нашу спільноту", – наголошують польські українці.

Об’єднання українців у Польщі звертає увагу, що "напад на греко-католицьку святиню відбувся днем пізніше після так званої "реконструкції Волинської різанини" (яка відбулася у місцях, де у 1944-47 роках масово знищували українське населення) та після "ескалації емоцій навколо 70-ої річниці Волинської трагедії".

Як відомо, раніше польський рок-гурт з українським корінням "Еней" звинуватили у пропаганді знищення українцями поляків.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

У Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території України, які у 1920-39 рр. входили до складу польської держави. Посол України у Польщі не взяв участь у цих офіційних заходах.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"