Спецпроект

У Польщі "реконструювали" Волинську трагедію. ВІДЕО

У місті Радимно Підкарпатського воєводства в рамках відзначення 70-ї річниці Волинської трагедії у суботу відбулася "історична реконструкція" знищення підрозділами УПА та українськими селянами польського села.

У реконструкції під назвою "Волинь 1943. Не про помсту, а про пам'ять закликають жертви" взяли участь близько 300 учасників, а за "спаленням села" спостерігало кілька тисяч людей, передає Укрінформ.

"Польський та український народи тисячі років жили у злагоді, так вони живуть і сьогодні. Ніхто не вимагає вибачень з однієї чи іншої сторін, але вимагає пам'яті, щоб як у нас у Польщі, так і Україні не було таких прагнень як 70 років тому", - заявив перед реконструкцією мер Радимна Вєслав Пірожик.

На початку реконструкції зображено мирне життя польського села з його жителями. Згодом, після настання сутінок село ніби оточує підрозділ УПА й українські селяни з вогнепальною та холодною зброєю в руках, які підпалюють макети хат та імітують убивство людей, які намагаються врятуватися втечею. Усе це відбувалося у музичному супроводі.

Доцільність такого заходу викликала багато суперечок у Польщі. На переконання багатьох польських громадських діячів і політиків, зокрема радника президента Польщі Томаша Наленча і голови фундації польсько-української співпраці PAUCI Яна Пєкла, такого роду реконструкції не сприяють процесу примирення між двома народами.

Об'єднання українців у Польщі (ОУП) раніше виступило із закликом до місцевої влади скасувати реконструкцію. Голова ОУП Петро Тима у листі переконував: особливий протест викликає факт, що запланована реконструкція відбувається на території, де упродовж 1944-1947 років відбувалися масові вбивства українців.

Як відомо, влада Радимна оголосила про проведення реконструкційного заходу в березні 2013 року.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Перед цим 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темами "Волинська трагедія" та "Реконструкція"

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.