У Польщі "реконструювали" Волинську трагедію. ВІДЕО

У реконструкції під назвою "Волинь 1943. Не про помсту, а про пам'ять закликають жертви" взяли участь близько 300 учасників, а за "спаленням села" спостерігало кілька тисяч людей, передає Укрінформ.

"Польський та український народи тисячі років жили у злагоді, так вони живуть і сьогодні. Ніхто не вимагає вибачень з однієї чи іншої сторін, але вимагає пам'яті, щоб як у нас у Польщі, так і Україні не було таких прагнень як 70 років тому", - заявив перед реконструкцією мер Радимна Вєслав Пірожик.

На початку реконструкції зображено мирне життя польського села з його жителями. Згодом, після настання сутінок село ніби оточує підрозділ УПА й українські селяни з вогнепальною та холодною зброєю в руках, які підпалюють макети хат та імітують убивство людей, які намагаються врятуватися втечею. Усе це відбувалося у музичному супроводі.

Доцільність такого заходу викликала багато суперечок у Польщі. На переконання багатьох польських громадських діячів і політиків, зокрема радника президента Польщі Томаша Наленча і голови фундації польсько-української співпраці PAUCI Яна Пєкла, такого роду реконструкції не сприяють процесу примирення між двома народами.

Об'єднання українців у Польщі (ОУП) раніше виступило із закликом до місцевої влади скасувати реконструкцію. Голова ОУП Петро Тима у листі переконував: особливий протест викликає факт, що запланована реконструкція відбувається на території, де упродовж 1944-1947 років відбувалися масові вбивства українців.

Як відомо, влада Радимна оголосила про проведення реконструкційного заходу в березні 2013 року.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Перед цим 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темами "Волинська трагедія" та "Реконструкція"