Спецпроект

Предмети християнського культу презентували в музеї імені В. Тарновського

5 липня 2013 р. у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського (Вал) відкрилася виставка «Ab ovo. Предмети християнського культу X–XIII століть у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського», підготовлена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На виставці представлені 70 предметів християнського культу із зібрання українських старожитностей Василя Тарновського та з розкопок і розвідок чернігівських археологів кінця ХІХ – початку ХХІ століть на Чернігівщині.  
Найбільш цікавими є візантійські хрести-енколпіони X–XII ст. Енколпіон (у перекладі з грецької "на грудях") – складений двостулковий хрест-релікварій, призначений для зберігання часточок мощей, Хресного Древа або вторинних реліквій. Зазвичай їх носили поверх одягу. Спочатку енколпіони завозилися з Візантії, але вже з XII ст. поширюється серійне виробництво давньоруських натільних хрестиків та енколпіонів, іконок та амулетів-змійовиків. Для виготовлення хрестів-мощовиків використовували тільки метал, переважно мідний сплав.

Натільні хрестики, репрезентовані на виставці, виготовлені не лише з металу, але й з каменю, кістки та стінки фаянсової посудини.

Привертають увагу іконки – свинцева (Богоматір з немовлям) ХІІ ст. та кам’яна різьблена (Гроб Господній) ХІІІ ст.

Окрім того, експонуються ручні кадильниці-кацеї та лампадка, які використовувалися у церквах та вдома.
Виставка працюватиме до кінця жовтня.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".