Спецпроект

Предмети християнського культу презентували в музеї імені В. Тарновського

5 липня 2013 р. у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського (Вал) відкрилася виставка «Ab ovo. Предмети християнського культу X–XIII століть у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського», підготовлена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На виставці представлені 70 предметів християнського культу із зібрання українських старожитностей Василя Тарновського та з розкопок і розвідок чернігівських археологів кінця ХІХ – початку ХХІ століть на Чернігівщині.  
Найбільш цікавими є візантійські хрести-енколпіони X–XII ст. Енколпіон (у перекладі з грецької "на грудях") – складений двостулковий хрест-релікварій, призначений для зберігання часточок мощей, Хресного Древа або вторинних реліквій. Зазвичай їх носили поверх одягу. Спочатку енколпіони завозилися з Візантії, але вже з XII ст. поширюється серійне виробництво давньоруських натільних хрестиків та енколпіонів, іконок та амулетів-змійовиків. Для виготовлення хрестів-мощовиків використовували тільки метал, переважно мідний сплав.

Натільні хрестики, репрезентовані на виставці, виготовлені не лише з металу, але й з каменю, кістки та стінки фаянсової посудини.

Привертають увагу іконки – свинцева (Богоматір з немовлям) ХІІ ст. та кам’яна різьблена (Гроб Господній) ХІІІ ст.

Окрім того, експонуються ручні кадильниці-кацеї та лампадка, які використовувалися у церквах та вдома.
Виставка працюватиме до кінця жовтня.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.