Спецпроект

Лувр рятує свої запасники від повені

Лувр планує перенести свої запасники з основної будівлі музею, щоб уникнути збитків від можливої ​​повені.

Про це пише comments.ua.

Музейні сховища було вирішено перенести у філію Лувру на півночі Франції в місті Ланс, яке знаходиться на висоті 90 метрів над рівнем моря. Кількість робіт, які будуть перевезені в нове сховище, не уточнюється. Також невідомо, коли саме це станеться.

Поруч з існуючою філією музею в Лансі буде побудовано нову будівлю спеціально для запасників Лувра. Її будівництво буде фінансувати сам музей і округ Нор-Па-де-Кале, до якого входить місто Ланс. На створення фондосховища площею 23,5 тисячі квадратних метрів піде близько 60 мільйонів євро.

Музей Лувр-Ланс, також відомий як Лувр II, був відкритий в грудні 2012 року. Будівля була зведена за замовленням Регіональної ради округу Нор-Па-де-Кале. Експонати музею взяті з базових колекцій Лувра .

Велика частина колекції Лувра знаходиться в сховищах, розташованих в підвалі будівлі. У залах музею виставлено 35 тисяч робі , в той час як в запасниках зберігається понад 400 тисяч творів мистецтва. 8600 квадратних метрів території підземного сховища, за словами співробітників музею, знаходиться в зоні ризику затоплення.

Керівництво Лувру вирішило перенести запасники в більш безпечне місце у зв'язку із загрозою повені, яка досі траплялася в Парижі раз на сто років. Музейне керівництво побоюється, що лихо може повторитися в XXI столітті. В-останнє французьку столицю затопило в 1910 році. Причиною стали паводки на Марні, притоці Сени. Максимальний рівень води тоді досяг 8,6 метрів.

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.