У Києві вкотре спотворили вигляд "Київської фортеці". ФОТО

У Києві спотворили зовнішній вигляд пам'ятки національного значення "Київська фортеця".

Йдеться про казарму жандармського полку, яка була частиною історико-архітектурної пам'ятки, повідомляє у своєму блозі краєзнавець Микола Афанасьєв. до 2013 року мала дещо занедбаний але близький до вигляду, що мають інші будівлі історіко-архітектурної памятки - музею "Київська фортеця"

Так було...

"Влітку 2013 року споруду спіткало покращення, - пише Афанасьєв. - цегляні стіни у 4-5 цеглин дбайливо прикрасили утеплювачем, на другому поверсі башти заклали бійниці".

А так стало: змінили склопакети, добудували трубу-витяжку...

За словами блогера, автентичні вікна будівлі замінили білими склопакетами, а до стіни прибудували вентиляціййні труби майбутньої їдальні.

 ...і драбину

"Особливої автентичності додає новостворена мансарда з балконом та окремим входом, - пише Афанасьєв. - Що сталось з інтерьєрами споруди, яка охороняється державою, залишилося таємницею".

Блогер нагадує, що будівля казарми перебувала під охороною держави як пам'ятка архітектури.

 
 Червоним позачена казарма жандармського полку "Київської фортеці"

Як відомо, у липні 2012 року директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.