Спецпроект

"Найпрекрасніший музей світу" показує жіночі форми. ФОТО

У музеї "Фолькванг" відкрилася експозиція "Жінки" іменитого німецького скульптора Томаса Шютте. Художник брав активну участь у підготовці своєї персональної виставки, і, як він заявив напередодні її відкриття 21 вересня, результатом залишився вельми задоволений.

Про це пише dw.de.

Розташований в Ессені "Фолькванг", названий "найпрекраснішим музеєм світу" Полом Джеєм Саксом, засновником Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку, першим у Німеччині показує "Жінок" - одну з центральних серій робіт Шютте. Вага деяких з 18 монументальних жіночих фігур, виконаних з бронзи, сталі та алюмінію, сягає 1400 кілограмів.

Експозиція "Жінки"

58-річний Томас Шютте вважається одним з найбільш значних скульпторів сучасності. У минулому учень Герхарда Ріхтера, Шютте за своє творче життя створив також безліч керамічних і графічних робіт, офортів, акварелей і архітектурних моделей. Цієї осені в Європі одночасно відкриються ще три виставки Томаса Шютте: у Берліні, Базелі і Люцерні.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.