АНОНС: телевізійна ІП - про співпрацю Сталіна і Гітлера

3-го вересня головною темою випуску "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" стане річниця початку найкривавішої в історії людства війни - Другої світової.

Програма розповість вересень 1939 року, коли Радянський Союз розглядав гітлерівську Німеччину чітко як союзника, узгоджено співпрацюючи з нацистами у різних сферах (не лише в мілітарній).

Зокрема, у програмі йтиметься про такі аспекти обставин початку восени 1939-го військового конфлікту, який розрісся до глобального масштабу:

- Чому мільйони громадян СРСР після прослуховування по радянському державному радіо полум'яних промов Адольфа Гітлера вважали, що німецький фюрер є "майже комуністом"?

- На підставі чого у вищих ешелонах військової еліти Радянського Союзу панувала атмосфера захоплення успіхами німецького Вермахту?

- Чи є об'єктивні підстави вважати, що фактично нацизм почав втілення своїх загарбницьких планів на українській етнічній території, потопивши у крові Карпатську Україну зі столицею у Хусті у березні 1938-го?

У другій частині програми ітиметься про події вересня 1939-го в Галичині, зокрема й у Львові.

Дослідник військової історії Михайло Слободянюк розповість про перший бій, у якому зійшлися німецькі і радянські війська у Львові. І було це не у червні 1941-го, а у вересні 1939-го.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.