У Криму постраждали два реконструктори війни 1953-56 років

У Бахчисарайському районі Криму під час історичної реконструкції Альмінської битви Кримської війни 1853-1856 років унаслідок вибуху порохових зарядів постраждали дві людини.

Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України в Криму.

Унаслідок необережного поводження з вогнем вибухнули порохові заряди, внаслідок чого постраждали житель Києва, 1980 р.н., та мешканець Севастополя, 1965 р.н. Постраждалих з опіками обличчя і рук доправили до лікарні № 4 Севастополя.

Як повідомлялося, у Криму тривають пам'ятні заходи, присвячені дню пам'яті воїнів, полеглих у роки Кримської війни 1853-1856 рр.

Одним з основних заходів була реконструкція історичних подій на полі Альмінської битви в селі Віліне (Бурлюк) Бахчисарайського району, що відбулася 28 вересня. У реконструкції брали участь військово-історичні клуби з Росії, Білорусі, Великобританії, Франції та України.

Як відомо, у жовтні 2011 року під час показових виступів на фестивалі в Кам'янці-Подільському загинув реконструктор із Москви - один із учасників влучив москвичу у голову шомполом, забутим у стволі мушкета. 

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на боці обох конфліктуючих сторін, переважно у складі Російської імперської армії та флоту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.