У Кам'янці-Подільському трагічно загинув москвич-реконструктор (ФОТО, ВІДЕО)

Під час показових виступів, які проходили в рамках Кам'янець-Подільського фестивалю "Земля героїв", реконструктору з Москви випадково вистрелили шомполом у голову.

Про це повідомляє "Газета по-українськи".

Росіянин Сергій Удод розповідав друзям, що кожен раз, коли перевтілювався у реконструктора, він отримує великий заряд адреналіну. Саме тому він приїхав із Росії - постріляти зі старовинної зброї і поринути у ранньомодерні часи.

Загиблий Сергій Удод

Під час вправ із муштри та стрільби, яку демонструвала збірна команда Росії, стався нещасний випадок. В реконструктора потрапив шомпол, що його товариш забув витягнути з мушкета. Дерев'яний стержень потрапив туристові в голову.

"Швидка", яка приїхала на місце події, забрала пораненого до реанімаційного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні, де він і помер.

Момент нещасливого пострілу

Кам'янець-Подільський - давнє місто з унікальним комплексом середньовічних і ранньомодерних оборонних споруд на півострові, утвореним каньйоном річки Смотрич, нині - один із центрів історичного туризму Західного регіону.

В часи княжої Русі і Литовсько-Руської держави - центр Подільського князівства. В часи Речі Посполитої - столиця Подільського воєводства. В часи Російської імперії - столиця Подільської губернії.  В 1919-1920 рр - столиця Української Народної республіки.

В місті і околицях постійно проводяться різноманітні фестивалі історичної реконструкції та інші туристичні заходи.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.