На Львівщині планують відзначати 100 років Першій світовій війні

У Львівській облдержадміністрації відбулося засідання організаційного комітету з відзначення у 2014 році 100-ї річниці початку Першої світової війни.

Про це повідомляє офіційний сайт Львівської ОДА.

"Галичина – це саме той регіон, який має задати тон для відзначення 100-річчя початку Першої світової війни", – зазначила заступник голови ОДА Ірина Романів. – Саме тут, на Львівщині, відбувались події цієї війни. А тому Галичина має стати центром усіх заходів на загальнодержавному рівні".

Заплановано провести в загальноосвітніх навчальних закладах та публічних бібліотеках області заходи на тему: "Трагічний слід Першої світової війни в серцях українців".

У закладах культури пропонується провести тематичні виставки творів мистецтва та лекції, присвячені 100-ій річниці Першої світової війни.

Також учасники обговорення пропонували створити загальний каталог військових поховань та цвинтарів Першої світової війни, їхній благоустрій, встановлення вказівників та збереження, організувати сходження молоді на гору Ключ та на гору Маківка до меморіалу Українських Січових стрільців, загиблих у боях Першої світової війни.

Плануються військово-історичні реконструкції битв Першої світової війни.

Окрім того, дано доручення забезпечити соціальну рекламу Року вшанування пам’яті жертв Першої світової війни, а також висвітлення заходів у ЗМІ, показ тематичних теле- та радіопередач, кінохроніки, створення циклу фільмів про участь України в Першій світовій війні.

Як відомо, у вересні 2013 року в Росії завершився конкурс на створення пам'ятника воїнам, полеглим на фронтах Першої світової.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як села перетворюються на місячний ландшафт. Аерофотозйомка Першої світової

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.