Спецпроект

Борис Гройс відмовив Київському бієнале

Мистецтвознавець і куратор Борис Гройс відмовився від курирування Дискусійної платформи Другого Київського бієнале "Арсеналє 2014", пояснивши це рішення сконцентрованістю вітчизняної арт-спільноти виключно на внутрішньоукраїнських реаліях.

Про це пише artukraine.com.ua.

Свою позицію куратор роз'яснив у відкритому листі на ім'я директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної:

"Наталі Заболотній

директору Мистецького Арсеналу

від Бориса Гройса

Дорога Наталія,

Як я вже сказав у своєму інтерв'ю, мені видається, що можна брати участь в мистецькому проекті тільки в тому випадку, якщо відчуваєш себе в цьому проекті комфортно. На жаль, я відчуваю себе некомфортно в проекті Другого Київського Бієнале, оскільки у мене все більш складається враження, що українська художня сцена повністю сконцентрована на своїх внутрішніх проблемах, і тому я не бачу можливості організувати серйозну інтернаціональну дискусійну програму в таких умовах. Перш за все, це було б некоректно по відношенню до запрошених учасників, оскільки у мене виникла впевненість, що їх не вислухають і не зрозуміють, від них будуть тільки чекати реакції на внутрішньоукраїнські дискусії.

Тому цим листом я складаю з себе зобов'язання з організації дискусійної платформи в рамках Другої Київської Бієнале і анулюю укладений між нами договір.

Я шкодую, що мені довелося прийняти таке рішення. Це рішення ніяк не означає, що я приєднуюся до заклику бойкотувати Бієнале. Навпаки, я вважаю такий заклик неправильним і шкідливим для художньої системи. Я вдячний Вам за ваше запрошення і за довіру, яку Ви мені надали. Просто я не бачу для себе особисто можливості організувати в Києві платформу, відповідну моїм уявленням про відповідальну і раціональну дискусію.

З повагою,

Борис Гройс"

Заклики до бойкоту Бієнале з'явились після скандалу в Мистецькому Арсенале, пов'язаного зі знищенням картини Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд" директором, Наталією Заболотною.

Сама пані Заболотна не визнає слушності звинувачень у вандалізмі та цензурі у зв’язку з замалюванням мурала Володимира Кузнєцова напередодні відкриття виставки "Велике і Величне", пише life.pravda.com.ua. Про це вона заявила у відкритому листі:

"Мені дуже прикро, що хтось із Вас сприймає Київську бієнале як проект винятково Мистецького Арсеналу, а бойкот Бієнале – як інструмент тиску на Арсенал", - прокоментувала Заболотна.

"У кожній оселі, як ми знаємо, трапляються конфліктні ситуації, але вистоює та родина, члени якої мають мудрість досягати компромісу. Давайте ж і ми прагнути єднання, а не розбрату, адже у справі розбудови українського мистецтва перед нами стоїть іще так багато важливих завдань", - написала директорка "МА" і закликала до діалогу.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.