Спецпроект

Презентують виставку про Київ часів Другої світової. ФОТО

Музей історії міста Києва і Музей Шереметьєвих презентують мультимедійний проект "Війна. Місто. Люди" - до 70-річчя звільнення Києва від нацистської окупації.

Виставковий проект розповідає про 10 років життя Києва в середині ХХ сторіччя (1939–1948).

Новий підхід до історії Другої світової війни у поєднанні з новими музейними технологіями та унікальними експонатами мають створити "ефект присутності", коли людина повністю занурюється у минулу добу.

Пропаганда та буденна правда, паради та бойові дії, доля військовополонених та трагедія Бабиного Яру, страти військових злочинців та відбудова Києва – це далеко не вичерпний перелік тем, що буде висвітлено на виставці:

• Декілька годин німецької та радянської архівної кінохроніки 1939-1948 років, що буде одночасно демонструватися на 17 кіноекранах та моніторах;

Всі використані у новині ілюстративні матеріали надані організаторами виставки

• особисті відеоспогади учасників і свідків війни та окупації;

• десятки радянських і німецьких плакатів воєнної доби, випущених спеціально для України, більшість з яких експонується вперше;

 Німецький плакат часів окупації

• німецька аерофотозйомка Києва 1941 та 1943 років та непарадні фотографії війни і мирного життя, зроблені як з радянського, так і з німецького боків;

Дивіться також "Театральні афіші часів нацистської окупації. ФОТО" у розділі "Артефакти"

• зброя, однострої та прапори часів війни та сучасні реконструкції;

Радянський офіцер тисне руку дідові з двома Георгіївськими хрестами - вочевидь, Першої світової війни, яку в СРСР називали "імперіалістичною"

• бойові ордени та відзнаки мирного часу, радянські та окупаційні гроші, особисті документи та фронтові листи;

• унікальні артефакти та фотосвідчення з колекцій Олексія Шереметьєва та Федора Зернецького.

 Загалом на примусову працю в Німеччину було вивезено більше 2 млн українців

Відкриття виставки відбудеться 1 листопада о 12:00 (Музей історії міста Києва, вул. Б.Хмельницького, 7). Триватиме до 24 листопада 2013 року.

Дніпро, осінь 1943 року

Також серед організаторів виставки: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Київський міський історико-патріотичний клуб "Пошук", Національний військово-історичний музей України, Центральна державна наукова архівна бібліотека, Громадський комітет "Бабин Яр", Музей партизанської слави, Федір Зернецький.

Дивіться також:

Один день німецької дівчини в Києві, 1942 рік. ФОТО

Німецька хроніка вибухів на Хрещатику. Осінь 1941 року. ВІДЕО

Політичне життя у післявоєнному Києві. ЛЕКЦІЯ

1983: "Клуб путешественников", присвячений Києву. ВІДЕО

Куренівська трагедія 1961 року. Як і чому це сталося. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало. Порівняйте. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Київ"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.