Спецпроект

Презентують виставку про Київ часів Другої світової. ФОТО

Музей історії міста Києва і Музей Шереметьєвих презентують мультимедійний проект "Війна. Місто. Люди" - до 70-річчя звільнення Києва від нацистської окупації.

Виставковий проект розповідає про 10 років життя Києва в середині ХХ сторіччя (1939–1948).

Новий підхід до історії Другої світової війни у поєднанні з новими музейними технологіями та унікальними експонатами мають створити "ефект присутності", коли людина повністю занурюється у минулу добу.

Пропаганда та буденна правда, паради та бойові дії, доля військовополонених та трагедія Бабиного Яру, страти військових злочинців та відбудова Києва – це далеко не вичерпний перелік тем, що буде висвітлено на виставці:

• Декілька годин німецької та радянської архівної кінохроніки 1939-1948 років, що буде одночасно демонструватися на 17 кіноекранах та моніторах;

Всі використані у новині ілюстративні матеріали надані організаторами виставки

• особисті відеоспогади учасників і свідків війни та окупації;

• десятки радянських і німецьких плакатів воєнної доби, випущених спеціально для України, більшість з яких експонується вперше;

 Німецький плакат часів окупації

• німецька аерофотозйомка Києва 1941 та 1943 років та непарадні фотографії війни і мирного життя, зроблені як з радянського, так і з німецького боків;

Дивіться також "Театральні афіші часів нацистської окупації. ФОТО" у розділі "Артефакти"

• зброя, однострої та прапори часів війни та сучасні реконструкції;

Радянський офіцер тисне руку дідові з двома Георгіївськими хрестами - вочевидь, Першої світової війни, яку в СРСР називали "імперіалістичною"

• бойові ордени та відзнаки мирного часу, радянські та окупаційні гроші, особисті документи та фронтові листи;

• унікальні артефакти та фотосвідчення з колекцій Олексія Шереметьєва та Федора Зернецького.

 Загалом на примусову працю в Німеччину було вивезено більше 2 млн українців

Відкриття виставки відбудеться 1 листопада о 12:00 (Музей історії міста Києва, вул. Б.Хмельницького, 7). Триватиме до 24 листопада 2013 року.

Дніпро, осінь 1943 року

Також серед організаторів виставки: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Київський міський історико-патріотичний клуб "Пошук", Національний військово-історичний музей України, Центральна державна наукова архівна бібліотека, Громадський комітет "Бабин Яр", Музей партизанської слави, Федір Зернецький.

Дивіться також:

Один день німецької дівчини в Києві, 1942 рік. ФОТО

Німецька хроніка вибухів на Хрещатику. Осінь 1941 року. ВІДЕО

Політичне життя у післявоєнному Києві. ЛЕКЦІЯ

1983: "Клуб путешественников", присвячений Києву. ВІДЕО

Куренівська трагедія 1961 року. Як і чому це сталося. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало. Порівняйте. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Київ"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.