Спецпроект

На Подолі побудують підземний інтерактивний музей

На Подолі за кілька років може з'явитися унікальний підземний інтерактивний музей. Кожен бажаючий зможе побачити "місто мертвих", як називають його археологи, спустившись під землю на Контрактовій площі. У тисяч туристів з'явиться можливість прогулятися по кварталу IX-XII століть, подивитися на побут городян древнього граду, почути гомін торжка і подивитися на битву захисників Подолу.

Про це пише segodnya.ua.

Підземний музей планують побудувати в сквері, поряд з Гостинним двором (зараз тут вентиляційна шахта метро). "У 1970 - х роках під час будівництва лінії метро, тут був відритий цілий квартал з будинками, вулицями, будівлями. Тоді частина знахідок, які заважали метро, знищили. Але на глибині 12 метрів залишилися незаймані об'єкти, які можна розкопати, вивчити і на їх основі створити унікальний для Києва інтерактивний музей старовини, в якому постане вся історія Подолу" , - розповів Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, інституту археології НАН Україна.

За словами Сагайдака, "місто мертвих" ідеально зберіглося під землею. Після розливів Дніпра стародавні споруди були поховані шарами піску і до наших днів збереглися в незайманому вигляді. "Наразі ведуться підготовчі роботи зі створення інтерактивного музею, він стане частиною проекту "Київ самобутній". Поки рано говорити, як туристи зможуть потрапити в нього, розробляються кілька варіантів. Можливо, це буде ліфт або рухома доріжка. Музейний комплекс складатиметься з двох поверхів і розташується на глибині більше 12 метрів. В експозиції плануємо показати унікальні експонати з побуту киян IX- XII століть. Їх прикраси, зброю, посуд, одяг. Музей буде обладнаний сучасними технологіями, освітленням, відвідувачі поринуть в атмосферу стародавнього міста з його звуками і навіть запахом стародавнього Подолу", - каже Михайло Сагайдак.

Місце проведення розкопок планують накрити скляним куполом. Через нього туристи будуть спостерігати за їх ходом. Після їх закінчення історики приступлять до облаштування музейного комплексу. "Розкопки можуть тривати 2-3 роки. Потім знадобиться рік, для того щоб створити експозицію, - каже Сагайдак. - Я був у схожому британському музеї в місті Йорк. Він живе за рахунок туристів, які з самого ранку займають чергу, щоб побувати в музеї. Вхід коштує 8-10 фунтів". За його словами, у Києві вартість буде приблизно такою ж, а відкриття в столиці подібного закладу принесе прибуток і привабить туристів.

"Ми ведемо переговори з меценатами. Музей стане справжньою родзинкою Києва. Багато меценатів вже готові вкладати гроші в цей проект," - розповів радник голови КМДА Ігор Довбань . - "Поки ми не готові озвучити точну вартість об'єкта або назвати ціну вхідного квитка, все це обговорюється. Але можу сказати, що проект не з дешевих. Він більше під силу приватному бізнесу, оскільки вимагає значних витрат на будівництво та подальшу експлуатацію музею". За словами радника, вже зараз влада думає, чим саме наповнити об'єкт: "Він буде цікавим у плані вивчення історії Подолу, особливо для студентів і школярів. Наприклад, під землею з'явиться цілий квартал з будинками. Ми плануємо відтворити там середньовічний київський базар, відтворити оборону Подолу від татар. Для цього залучимо столичних акторів" , - каже Довбань.

Теми

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.