Тимоті Снайдер: "В Україні - революція здорового глузду"

Запровадження Януковичем воєнного стану може призвести до збройної інтервенції з боку Росії.

Про це американський історик, професор Тимоті Снайдер написав у блозі на New York Review of Books.

"Якщо це революція, то, певно, одна з найбільших революцій здорового глузду в історії, - зазначив Снайдер. - Однак бажанню багатьох людей жити нормальним життям у нормальній країні заважають дві фантазії, одна з яких уже вичерпала себе, а друга залишається надзвичайно небезпечною".

Вичерпаною фантазією є уявлення про геополітичну важливість України. За словами історика, нинішній президент України не розуміє важливого нюансу у своїй політиці торгів між Євросоюзом і Росією.

"Схоже, Янукович думає, що можна просто попросити в ЄС грошенят, користуючись логікою, що те ж саме пропонує Путін, - наголосив Снайдер. - І ось тут цинізм межує з наївністю".

Професор пише, що ЄС не позичить Україні грошей, поки не будуть законодавчо проведені реформи, яких вимагає Брюссель. І не схоже, що Путін надасть потрібну суму раніше, ніж Янукович згодиться приєднатися до Євразійського союзу. А оскільки така згода означатиме кінець української незалежності, то вона стане й кінцем влади Януковича.

"Те, що Янукович у розпал протестів полетів до Китаю, має деякий сенс, - додав науковець. - Якщо він готовий покласти країну під ніж, китайцям не терпеливиться придбати її найапетитніший шматок - землі сільськогосподарського призначення".

Небезпечною ж фантазією, на думку Снайдера, є російська ідея, що Україна - не окрема країна, а скоріше "молодший слов'янський брат".

"Це спадщина пізнього СРСР і русифікаторської політики 1970-х, - підкреслив історик. - Ця ідея не має під собою правдивої історичної основи: східнослов'янська державність виникла на території нинішньої України і її було скопійовано у Москві, а саму появу Російської імперії значною мірою забезпечили освічені мешканці України".

За словами науковця, російські ЗМІ можуть готувати ґрунт для збройної інтервенції в Україну.

"Російське телебачення зображує протести в Україні як наслідок роботи виконавців, яким платять Швеція, Польща та Литва, - пише професор. - Подібні заяви змушують хвилюватися, оскільки створюють привід для "подальшого" втручання".

Якщо Янукович застосує силу і програє, Путін зможе заявити, що для відновлення порядку потрібна російська військова інтервенція, наголосив Снайдер. І додав, що подібний розвиток подій був би найгіршим - і не в останню чергу для Росії.

"Поглинання українських земель Радянським Союзом призвело до майже немислимого рівня насильства протягом десятиріч, - нагадав історик. - Ще одна російська збройна авантюра в Україні тепер, найімовірніше, провалиться, з багатьох причин".

Науковець припускає, що російським солдатам не стане духу захопити країну, де - як їм розповідають - живуть брати-слов'яни.

"Україна, з усіма її політичними розбіжностями, є соборною країною з великою армією, і українські громадяни загалом підтримують незалежність, - підкреслив Снайдер. - А російська військова інтервенція може призвести до кровопролиття в масштабах, які занадто добре відомі мешканцям регіону".

Що б не відбувалося далі, але президенство Януковича напевне згадуватимуть як катастрофу, вважає професор. Чинний голова держави має найбільшу підтримку на півдні та сході країни, однак її недостатньо, щоб чесно виграти вибори вдруге.

На думку історика, виходом із нинішньої ситуації може бути обмеження президентської влади і створення парламентської республіки, в якій президент грає символічну й церемоніальну роль, у той час як справжнім керівником є прем'єр-міністр. Це дозволить Януковичу зберегти обличчя, а новому голові українського уряду - підписати угоду про асоціацію з ЄС.

Євросоюзу і США слід підтримувати діалог, який передбачав би таку можливість, підкреслив Снайдер.

"Західні лідери повинні також засудити насильство та розглянути можливість застосування персональних санкцій щодо осіб, які відповідальні за побиття мирних протестувальників", - додав історик.

Також, за словами науковця, ЄС слід робити ставку на молодь. "Подорожі без віз та університетська освіта [у Європі] менш драматичні, ніж таємні зустрічі та зйомки побитих [демонстрантів], - наголосив Снайдер. - Однак вони можуть стати вирішальними у визначенні майбутнього курсу країни".

Тимоті Девід Снайдер – американський історик, професор Йельського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи XX сторіччя. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та Голокосту. Автор п'яти монографій і співавтор двох історичних книг.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфорді. Викладає на історичному факультеті Йелю. Його праці опубліковані в наукових журналах різних країн десятьма мовами - серед них українською, німецькою, французькою, польською та російською.

Монографія Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" перекладена дванадцятьма мовами світу. Її визнали книгою року провідні західні видання, зокрема Financial Times, The Economist і Daily Telegraph. Сучасний англомовний читач дізнається про історію України XX сторіччя в першу чергу з цієї та інших книг історика.

У травні 2012 року Снайдер звинуватив Вадима Колесніченка (нардеп iз фракції ПР) у порушенні авторських прав і маніпуляціях з історією.

Читайте також: "Тимоті Снайдер: У 1930-40-х роках Україна була найсмертельнішим місцем на Землі"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.