Причина "революційного" повалення Леніна - відсутність самоврядування у Києві

Наявність у Києві невеличкого пам'ятника Леніну поруч із великим меморіалом Незалежності на Майдані була прикладом того, що у столиці є толерантність між людьми різних політичних поглядів.

Про це Історичній Правді повідомив київський краєзнавець Михайло Кальницький.

"Не для того зараз відбуваються ці грандіозні події [Євромайдан - ІП], щоб одна частина України демонструвала своє торжество над іншою, - наголосив краєзнавець. - Не знищенням пам'ятників зараз треба займатися".

За словами Кальницького, європейська традиція - це пошуки примирення, а не нагнітання протистояння.

"Ініціатори повалення монументу зробили демонстративний учинок: мовляв, ми перемогли і не збираємося шукати компромісу з українцями інших поглядів", - додав історик, який бере участь в акціях Євромайдану.

Також краєзнавець зазначив, що монумент Леніну був позбавлений статусу пам'ятки національного значення рішенням уряду Тимошенко у 2009 році "з політичних міркувань" - після того, як йому відбили гранітного носа.

Голова підкомітету з питань охорони культурної спадщини Комітету з питань культури й духовності ВР Олександр Бригинець додав у коментарі ІП, що монумент мав статус пам'ятки місцевого значення і перебував на балансі Шевченківської РДА.

"Неодноразові спроби прибрати пам'ятник гальмувалися відсутністю політичної волі", - заявив нардеп, який раніше очолював постійну комісію Київради з питань культури.

За словами Бригинця, рішення про перенесення пам'ятника з бульвару Шевченка мала прийняти або Шевченківська райрада міста Києва, або Київська міська рада.

"Але Партія регіонів ліквідувала районні ради у столиці, а Київрада має сумнівну легітимність, - наголосив депутат. - Це й стало причиною того, що пам'ятник було прибрано не органами місцевого самоврядування, а революційними масами".

У неділю в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за вчинену молодиками у масках акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода".

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Вандалізм"

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".