У БОЛГАРІЇ ВІДКРИЮТЬ УСІ ДОКУМЕНТИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ

Президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав архівувати, оцифровувати і представити Державному архіву всі документи, пов’язані з діяльністю комуністичних спецслужб.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму президент визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Він також заявив, що наполегливо шукаються причини та засоби, щоб документи комуністичних спецслужб залишалися непрочитаними.

"Через 25 років таємниць бути не може. Нехай усі мають доступ до них. Нехай раз і назавжди будуть ... всі документи передані в архів, щоб кожен міг скористатися можливістю ознайомитися з ними", - закликав президент у своєму зверненні.

На думку екперта ЦДВР із доступу до архівів Ігоря Кулика, розсекречення архівних документів радянських спецслужб дає можливість не тільки відновити правду про власну долю чи минуле своєї родини, а й не допустити приходу до влади колишніх агентів КГБ і звільнити від них органи влади та навчальні заклади.

"Розсекреченні архівні документи про радянське тоталітарне минуле мають стати щепленням від диктатури влади та можливості порушувати права громадян", — зазначив Кулик.

Нагадаємо, у січні 2012 року болгарські парламентарі, які працювали з засекреченими архівами, повідомили, що 11 із 15 ієрархів Болгарської православної церкви були агентами комуністичних спецслужб.

В листопаді 2012 року Литва почала публікувати прізвища агентів КГБ.

В липні 2011 року польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами соціалістичної Польщі.

В червні 2011 року Грузія прийняла закон про проведення люстрації, який передбачає встановлення посадових обмежень для працівників спецслужб і партійних та комсомольських очільників.

У березні 2011 року голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю "Історичній Правді", що завдання провести люстрацію не ставилося перед керівництвом УІНП ані президентом Ющенком, ані нинішньою владою.

Нагадаємо, ЦДВР видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів", який містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.