У БОЛГАРІЇ ВІДКРИЮТЬ УСІ ДОКУМЕНТИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ

Президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав архівувати, оцифровувати і представити Державному архіву всі документи, пов’язані з діяльністю комуністичних спецслужб.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму президент визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Він також заявив, що наполегливо шукаються причини та засоби, щоб документи комуністичних спецслужб залишалися непрочитаними.

"Через 25 років таємниць бути не може. Нехай усі мають доступ до них. Нехай раз і назавжди будуть ... всі документи передані в архів, щоб кожен міг скористатися можливістю ознайомитися з ними", - закликав президент у своєму зверненні.

На думку екперта ЦДВР із доступу до архівів Ігоря Кулика, розсекречення архівних документів радянських спецслужб дає можливість не тільки відновити правду про власну долю чи минуле своєї родини, а й не допустити приходу до влади колишніх агентів КГБ і звільнити від них органи влади та навчальні заклади.

"Розсекреченні архівні документи про радянське тоталітарне минуле мають стати щепленням від диктатури влади та можливості порушувати права громадян", — зазначив Кулик.

Нагадаємо, у січні 2012 року болгарські парламентарі, які працювали з засекреченими архівами, повідомили, що 11 із 15 ієрархів Болгарської православної церкви були агентами комуністичних спецслужб.

В листопаді 2012 року Литва почала публікувати прізвища агентів КГБ.

В липні 2011 року польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами соціалістичної Польщі.

В червні 2011 року Грузія прийняла закон про проведення люстрації, який передбачає встановлення посадових обмежень для працівників спецслужб і партійних та комсомольських очільників.

У березні 2011 року голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю "Історичній Правді", що завдання провести люстрацію не ставилося перед керівництвом УІНП ані президентом Ющенком, ані нинішньою владою.

Нагадаємо, ЦДВР видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів", який містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.