В ЛИТВІ ПОЧАЛИ ПУБЛІКУВАТИ СПИСОК АГЕНТІВ КГБ

На спеціальній сторінці в інтернеті почалася публікація реєстраційного журналу архівних справ КГБ про завербованих у Литовській РСР співробітників. Загалом у журналі - 1669 прізвищ. Публікуватимуть по 40 в місяць.

Про це повідомляє Delfi.lt з посиланням на Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви.

В журналі, який почали заповнювати у 1987 році, наведені дані про 1669 агентів, інформаторів та інших таємних співробітників Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР, завербованих з 1940 по 1979 роки.

Вказуються особисті дані людини, агентурні "псевда", рік вербування, підрозділ, що здійснював вербування, і номер архівної справи.

У центрі дослідження геноциду і опору зазначили, що невідомо, за яким принципом і з якою метою створювався цей журнал.

При уважнішому дослідженні архівних та інших джерел про осіб, що є у списку, встановлено, що частина завербованих не працювали агентами.

Є думка, що вони дали офіційну згоду на співпрацю тільки для того, щоб вирватися від уваги чекістської спецслужби. Не можна виключати і вірогідність того, що ці люди були внесені в список з оперативними цілями або для компрометації.

Як стверджує Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви, КГБ іноді (а в період озброєного опору навіть часто) свідомо поширював інформацію про уявну співпрацю людини зі спецслужбою.

Подивитися список агентів можна на сайті "Kgbveikla.lt".

Дані реєстраційного журналу публікуватимуться частинами, не більше ніж 20 осіб щодва тижні. Таке обмеження пояснюється прагненням ретельно дослідити список - з метою встановити обставини співпраці кожної згаданої людини і її конкретну діяльність.

Прізвища осіб, що пройшли люстрацію, не публікуватимуться, оскільки таємниця цієї інформації захищається законом про люстрацію.

Як відомо, у травні цього року литовський уряд почав готуватися до переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Інтернет-портал Kgbveikla.lt ("Діяльність КГБ у Литві") був представлений особисто прем'єр-міністром Литви у травні 2011 року.

Дивіться також:

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

Посол Литви в Україні: "Як ми долаємо наслідки тоталітаризму"

Голова Служби безпеки Литви - колишній "лісовий брат", сидів 37 років

Люстрація по-грузинськи. Законодавча база (переклад)

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.