В ЛИТВІ ПОЧАЛИ ПУБЛІКУВАТИ СПИСОК АГЕНТІВ КГБ

На спеціальній сторінці в інтернеті почалася публікація реєстраційного журналу архівних справ КГБ про завербованих у Литовській РСР співробітників. Загалом у журналі - 1669 прізвищ. Публікуватимуть по 40 в місяць.

Про це повідомляє Delfi.lt з посиланням на Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви.

В журналі, який почали заповнювати у 1987 році, наведені дані про 1669 агентів, інформаторів та інших таємних співробітників Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР, завербованих з 1940 по 1979 роки.

Вказуються особисті дані людини, агентурні "псевда", рік вербування, підрозділ, що здійснював вербування, і номер архівної справи.

У центрі дослідження геноциду і опору зазначили, що невідомо, за яким принципом і з якою метою створювався цей журнал.

При уважнішому дослідженні архівних та інших джерел про осіб, що є у списку, встановлено, що частина завербованих не працювали агентами.

Є думка, що вони дали офіційну згоду на співпрацю тільки для того, щоб вирватися від уваги чекістської спецслужби. Не можна виключати і вірогідність того, що ці люди були внесені в список з оперативними цілями або для компрометації.

Як стверджує Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви, КГБ іноді (а в період озброєного опору навіть часто) свідомо поширював інформацію про уявну співпрацю людини зі спецслужбою.

Подивитися список агентів можна на сайті "Kgbveikla.lt".

Дані реєстраційного журналу публікуватимуться частинами, не більше ніж 20 осіб щодва тижні. Таке обмеження пояснюється прагненням ретельно дослідити список - з метою встановити обставини співпраці кожної згаданої людини і її конкретну діяльність.

Прізвища осіб, що пройшли люстрацію, не публікуватимуться, оскільки таємниця цієї інформації захищається законом про люстрацію.

Як відомо, у травні цього року литовський уряд почав готуватися до переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Інтернет-портал Kgbveikla.lt ("Діяльність КГБ у Литві") був представлений особисто прем'єр-міністром Литви у травні 2011 року.

Дивіться також:

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

Посол Литви в Україні: "Як ми долаємо наслідки тоталітаризму"

Голова Служби безпеки Литви - колишній "лісовий брат", сидів 37 років

Люстрація по-грузинськи. Законодавча база (переклад)

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".