Спецпроект

Музей історії Києва із бездомного стає небезпечним - Бригинець

Будівля біля метро "Театральна" на вулиці Богдана Хмельницького, 7, куди київська влада планує переселити бездомний Музей історії Києва, є потенційно високонебезпечною.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Створена за вказівкою Прем'єр-міністра України М.Азарова комісія щодо здійснення всебічної перевірки відповідності спорудження скандальних об'єктів в Києві визнала будівлю на вул. Б.Хмельницького, 7 (скандальна забудова, в якій КМДА планує розташувати Музей історії Києва) потенційно високонебезпечною.

Також комісія, відзначила відсутність погодження проекту з органами культурної спадщини, виявила безліч порушень норм будівництва та запропонувала демонтувати це будівлю з відновленням скверу та комплексним благоустроєм території за кошти забудовника.

"Безумовно, О.Попов знає про високонебезпечність споруди, адже він особисто підписував лист на ім'я М.Азарова, в якому про це йдеться. Що його змусило проголосити переселення в цю споруду музею, який і справді потребує приміщення, не знаю, - наголосив Бригинець. - Але, так чи інакше Музей історії Києва, який був бездомним, перетворюється в потенційно високонебезпечний".

Депутат нагадав: з одного боку, Попов протягом останніх місяців заявляв, що скандальна забудова на Театральній буде демонтована, а з іншого виявилось, що голова КМДА весь цей час вів переговори з забудовником, щоб зберегти цей будинок.

На останній сесії Київради 14 липня 2011 року при обговоренні питання надання приміщення Музею історії Києва, який перебуває без приміщення з 2004 року, відразу три депутати з провладної коаліції - В.Грінюк, В.Дейнега, О.Омельяненко - заявили, що голова КМДА Попов планує надати Музею одне з приміщень Київської фортеці . Пізніше О.Попов заявив, що таких планів в нього не було.

Керівництво Музею історії Києва не підтримувало ідею переселення музею в одну з башт Київської фортеці, пояснивши це в листі від 3.08.2011 р до голови КМДА Попова тим, що запропонованої площі - близько 3 тис. кв. м - не достатньо. Площа торгового центру біля м.Театральна теж сягає близько 3 тис. кв. м, зазначив Бригинець.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.