Спецпроект

Музей історії Києва із бездомного стає небезпечним - Бригинець

Будівля біля метро "Театральна" на вулиці Богдана Хмельницького, 7, куди київська влада планує переселити бездомний Музей історії Києва, є потенційно високонебезпечною.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Створена за вказівкою Прем'єр-міністра України М.Азарова комісія щодо здійснення всебічної перевірки відповідності спорудження скандальних об'єктів в Києві визнала будівлю на вул. Б.Хмельницького, 7 (скандальна забудова, в якій КМДА планує розташувати Музей історії Києва) потенційно високонебезпечною.

Також комісія, відзначила відсутність погодження проекту з органами культурної спадщини, виявила безліч порушень норм будівництва та запропонувала демонтувати це будівлю з відновленням скверу та комплексним благоустроєм території за кошти забудовника.

"Безумовно, О.Попов знає про високонебезпечність споруди, адже він особисто підписував лист на ім'я М.Азарова, в якому про це йдеться. Що його змусило проголосити переселення в цю споруду музею, який і справді потребує приміщення, не знаю, - наголосив Бригинець. - Але, так чи інакше Музей історії Києва, який був бездомним, перетворюється в потенційно високонебезпечний".

Депутат нагадав: з одного боку, Попов протягом останніх місяців заявляв, що скандальна забудова на Театральній буде демонтована, а з іншого виявилось, що голова КМДА весь цей час вів переговори з забудовником, щоб зберегти цей будинок.

На останній сесії Київради 14 липня 2011 року при обговоренні питання надання приміщення Музею історії Києва, який перебуває без приміщення з 2004 року, відразу три депутати з провладної коаліції - В.Грінюк, В.Дейнега, О.Омельяненко - заявили, що голова КМДА Попов планує надати Музею одне з приміщень Київської фортеці . Пізніше О.Попов заявив, що таких планів в нього не було.

Керівництво Музею історії Києва не підтримувало ідею переселення музею в одну з башт Київської фортеці, пояснивши це в листі від 3.08.2011 р до голови КМДА Попова тим, що запропонованої площі - близько 3 тис. кв. м - не достатньо. Площа торгового центру біля м.Театральна теж сягає близько 3 тис. кв. м, зазначив Бригинець.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.