Спецпроект

Фонди Музею історії Києва евакуюють з Українського дому

Фонди Музею історії Києва з Українського дому переносять у виставкову будівлю музею на вулиці Богдана Хмельницького, 7.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця.

За словами нардепа, головна робота впала на плечі співробітників, але комендатура Майдану, як може, сприяє в порятунку київських реліквій.

"Це відбувається тому, що "Беркут" вже двічі грабував і нищив фонди Музею в Українському домі, - пояснив Бригинець. - Крім того, влада застосовує технологію підпалів будинків, де знаходиться громада і майданівці, тому музейники бояться, що доля Будинку профспілок може чекати і на Український дім, в якому на 4-5 поверхах знаходяться фонди Музею історії Києва".

Нагадаємо, в ніч з 18 на 19 лютого було пограбовано і погромлено Музей історії Києва, частина колекції та фондосховища якого знаходяться у приміщеннях на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Музей історії Києва створено в 1978 році, з 1982-му він знаходився у Кловському палаці на Липках. У травні 2004 року будівлю палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому.

У серпні 2012 року КМДА передало музею приміщеня скандальної забудови над метро "Театральна". Однак площі вистачає тільки на експозиції, фонди ж і далі зберігаються в Укрдомі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.