Спецпроект

ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГЕНДИРЕКТОРА МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА В КАНЕВІ

В.о. міністра культури України Леонід Новохатько представив колективу Шевченківського національного заповідника в Каневі новопризначеного генерального директора.

Ним став Василь Тулін, який досі працював там на посаді першого заступника. Його призначили замість звільненого восени Василя Коломійця, повідомляє Музейний простір.

За словами Новохатька, серед головних переваг нового гендиректора є те, що він місцевий житель і має культурологічну освіту та досвід роботи на керівних посадах. З Туліним підписали контракт на 5 років.

"Василь Іванович прийшов працювати директором у достатньо непростий час – за місяць до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка, - зазначив чиновник. - Та в нас є всі підстави для того, щоб до цього штурвалу на нинішній фінішній прямі став досвідчений капітан і господарник, науковець і культуролог водночас".

Василь Тулін розпочинав свій шлях із посади директора сільського будинку культури. Закінчив Канівське училище культури і мистецтв, а також Київський державний інститут культури імені О. Корнійчука (нині це Київський національний університет культури і мистецтв).

Тривалий час працював директором та заступником директора з навчальної роботи Канівського училища культури і мистецтв, заступником гендиректора Шевченківського національного заповідника.

Дивіться також інші матеріали за темою "Шевченко"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".