Спецпроект

У Києві презентують листи очевидців Голодомору

У Національному музеї "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться презентація виставки "Щоденники Голодомору".

Про повідомляє прес-служба музею.

Мета виставки – відобразити справжні масштаби людського горя на основі письмових свідчень звичайних українців та реальний духовний і фізичний стан українського народу в 1932-1933 рр.

Пересічні громадяни відверто описували події власного життя та свої переживання, і навіть не думали, що їхні слова та думки стануть джерелом для вивчення найтрагічнішої сторінки в історії України.

Час і місце: 16 квітня 2014 року о 14:00. Зала пам'яті Меморіалу пам'яті жертв голодоморів, Київ, Лаврська, 3 (метро "Арсенальна").

Виставка покликана на основі автентичних першоджерел охарактеризувати соціально-психологічний портрет людини радянської тоталітарної доби.

Експозиція виставки складається зі щоденників Н.Білоуса – селянина з Харківщини, О.Наливайка та О.Радченко – вчителів з Харківщини, листів сільського священика та учнів школи, робітників, які відверто описують жахливе становище на селі.

Цінність вищевказаних матеріалів зумовлюється тим, що вони належать конкретному автору, і потрібно було мати велику мужність, щоб у голодному чи напівголодному стані знайти у собі духовні й фізичні сили для ведення записів.

У презентації виставки візьмуть участь кобзар Тарас Компаніченко і свідок Голодомору Г.Мурашко.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.