В Інституті нацпам'яті розповіли про плани і реформи

Український інститут національної пам’яті стане "інструментом політики подолання тоталітарного минулого". "Йдеться про формування суспільного імунітету проти порушень прав людини", — зазначив новий директор УІНП, історик Володимир В’ятрович.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

На думку, історика, події цієї зими — від розгону студентського Євромайдану до розстрілу мирних протестантів — продемонстрували, що в Україні здійснюється спроба відродження практик радянського зразка.

"Такі дії лише посилювали протест українців, який переріс у справжнє повстання. Українське антирадянське повстання, - підкреслив голова УІНП. - Елементами цього повстання була стихійна десовєтизація: практично всюди, де повставали люди, вони зносили символи радянської епохи", — говорить історик.

За словами В'ятровича, антирадянську суть повстання Майдану зрозумів російський президент Владімір Путін — він побачив у ньому загрозу для своїх планів відродження СРСР. Тому й пішов на безпрецедентні кроки з організації диверсій на українській території та силову анексію її частини.

"Для протистояння цій агресії та спроб повернення України в тоталітарне минуле вже недостатньо стихійної дерадянізації, якою був Майдан, — говорить В’ятрович. — Вона має перерости у державну політику".

"Стихійна дерадянізація Майдану має перерости у державну політику, - зазначив новий керівник УІНП. - Тому головне завдання для мене — перетворити УІНП в інструмент політики подолання тоталітарного минулого за аналогом таких інституцій у посткомуністичних країнах Європи".

Для цього УІНП найближчим часом буде повернуто статус органу державної влади.

Наступним кроком має стати прийняття спеціального закону про інститут, який забезпечив би його незалежність від політичної ситуації в країні, зокрема через "спеціальну процедуру обрання керівництва за участю президента, ВР та громадськості".

Інститут має перебрати документи комуністичних спецслужб, які досі зберігаються в силових та правоохоронних органах сучасної української держави - СБУ, МВС, Служби зовнішньої розвідки.

Саме ці архіви мають стати джерельною базою для розвінчування численних міфів радянської доби, які й сьогодні намагається використовувати російська пропаганда, наголосив історик.

Також В’ятрович окреслив напрямки роботи УІНП:

    - архівний (організація архіву національної пам’яті і максимально зручного доступу усіх бажаючих до його матеріалів);

    - дослідницький (організація наукових досліджень на базі архівних матеріалів);

    - інформаційно-освітній (інформування громадськості про результати досліджень, реалізація освітніх проектів. "В результаті широкої інформаційної роботи абсолютна більшість громадян цих країн Європи сьогодні не сприйняла б спроб реабілітації режимів, - додав директор УІНП. - Не кажучи вже про намагання використати притаманні їм практики";

    - робота з місцями пам’яті (музеї, заповідники, пам’ятники).

"Подолання тоталітарного минулого не тільки зупинить небезпечні рецидиви, спроби відновити тоталітарні практики, але й є інструментом протистояння зовнішній агресії", — наголосив В'ятрович.

Як відомо, кандидат історичних наук, директор Галузевого державного архіву СБУ (2008-2010) Володимир В'ятрович був призначений керівником УІНП 26 березня 2014 року.

Створений за президентства Віктора Ющенка Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість було створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.