Слов'янськими терористами керує історичний реконструктор. ФОТО

Керівник банди, яка діє у Слов'янську, громадянин РФ Іґорь Ґіркін під псевдонімом "Стрєлок" виявився палким прихильником військово-історичного руху.

Відповідні фотографії розмістив у своєму ЖЖ користувач bmpd.

За його словами, відставний офіцер ФСБ Ґіркін давно захоплювався військово-історичною реконструкцією і засвітився в багатьох фестивалях.

Ось росіянин у імперському однострої:

Легіонер Римської імперії

Користувач пише, що Ґіркін найчастіше брав участь у реконструкціях Добровольчої Армії, яка пізніше перетворилася у Зброїні сили Півдня Росії (білогвардійські формування 1917-20 рр., вони ж за іменем свого командира - "денікінці").

 Форма, схоже, білогвардійська або РІА, погони - унтер-офіцерські

З кулеметом проти червоноармійців:

 

В денікінській зимовій формі:

 

Кулеметник Робітничо-селянської червоної армії:

 У лівого реконструктора - петлиці замість погон, тобто йдеться про Червону армію до 1943 року. Ґіркін нібито сержант, реконструює 75-ту морську стрілецьку бригаду

Викрадач місії ОБСЄ в однострої часів Наполеонівських війн:

Форма унтер-офіцера Московського драгунського полку, знято найімовірніше на реконструкції Бородинської битви

Характерна денікінська нашивка на рукаві:

 

І подібна нашивка на "командуючому силами самооборони Донецької народної республіки":

 

Про кримінальну складову реконструктора Ґіркіна читайте на Українській Правді.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реконструкція"

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».