57% українців не хочуть вважати ОУН-УПА борцями за незалежність

24% опитаних громадян підтримують ідею визнати ОУН і УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних – не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.

 

Такі дані дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє Zaxid.net.

Як зазначають експерти, ставлення до цього питання коливається щороку: у 2011 році рівень підтримки ідеї визнати ОУН-УПА зріс з 20 до 27%, у 2012 році він знову погіршився – до 24%. Це менше, ніж минулого року, проте більше, ніж позаминулого.

Ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримують понад 90% прихильників "Свободи", стільки ж прихильників КПУ – не підтримують.

Серед прихильників "Батьківщини", "Фронту змін", Громадянської позиції та УДАРу число прихильників визнання ОУН-УПА майже відповідає кількості противників.

Ідею не підтримують переважна більшість прихильників Партії регіонів (83%), "Сильної України" (63%), Народної партії (67%) та "противсіхів" (68%).

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в усіх регіонах України. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Нагадаємо, що це ж опитування продемонструвало, що 59% громадян вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

 

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.