Російський суд визнав німецького історика "екстремістом"

Дані досліджень військового історика з Німеччини Себастьяна Штоппера за рішенням суду опинилися в російському Федеральному списку екстремістських матеріалів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
Себастьян Штоппер вивчає партизанський рух у Брянській області РФ. Йому вдалося знайти в німецьких архівах і передати до Росії партизанські щоденники та інші документи.

На підставі своїх досліджень в 2012 році він захистив дисертацію в Берліні.

Із Себастьяном Штоппером робив інтерв'ю російський "Перший канал", його приймав брянський губернатор, статтю про історика надрукував журнал "Огонек". Проте минулого року все змінилося, зазначає видання.

В інтернеті стали з'являтися статті, де Штоппера називали "істориком, що грає в ігри на попелі і кістках" і "бюрократом на крові", а потім суд вирішив, що в записах у своєму блозі Штоппер виправдовує дії німецьких окупантів і "принижує значимість" військових операцій радянських партизан на Брянщині.

Радянський районний суд міста Брянськ визнав, що записи історика мають "екстремістське спрямуванння". У квітні 2014 вони були додані до федерального списку екстремістських матеріалів.

Згідно з висновком суду, записи Штоппера в ЖЖ і коментарі до них можуть:

"- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо соціальних ідеалів і духовних цінностей (героїзм предків, шанобливе ставлення до ветеранів партизанського руху та їх військовим заслугам), чинних у сучасному суспільстві,

- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо історії Великої Вітчизняної війни в цілому і партизанського руху на Брянщині зокрема,

- негативно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, світогляд  на процес формування соціокультурної ідентичності у молоді і на її утримання у більш старшого покоління".

"Ми вважаємо цю заборону неправомірною, - прокоментували рішення суду російські правозахисники. - В даному випадку Брянський районний суд визнав екстремізмом історичну дискусію і заборонив поширення точки зору, яка дещо (навіть не радикально) відмінна від уявлень судді".

За словами Штоппера, головний висновок його наукової роботи - архівні цифри доводять, що опір партизан і шкода, завдана ними німецькій армії, були набагато менше, ніж стверджувалося досі.

"Радянські історики завжди говорили, що тоді йшла всенародна боротьба проти окупантів, але такого я не знайшов у документах, - наголосив історик. - Саме на Брянщині ми знаємо приклад Камінського і так званої Локотської республіки [самоврядне колабораційне утворення на території Брянської, Орловської і Курської областей Росії, яке боролося з радянськими партизанами і диверсантами - ІП]. Вже з цього випливає, що всенародної боротьби не існувало".

Історик підкреслив, що ще не видав своє дослідження - суд користувався рукописом і записами у блозі. Штоппер назвав події довкола його наукової роботи дивними.

"Коли я знаходжу зниклий щоденник [радянської партизанки], вони аплодують, але якщо те ж дослідження дає результати, які не збігаються з колишніми уявленнями, тоді ці люди сердяться, - зазначив науковець. - Вони не працюють по-науковому, вони знають, що актуальна політична лінія Росії підтримує цю поведінку, консервацію застарілої картини історії".

"На мою думку, мета "патріотичного виховання читача" [в сучасній РФ] - помилкова, - наголосив Штоппер. - Мета історичної роботи не може бути націоналістичною або мілітаристською, вона повинна закликати до гуманізму".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку "екстремістських видань" книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

У травні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав закон, який встановлює кримінальну відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР" у роки Другої світової війни.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучене наукове дослідження російського історика про УПА та ОУН.

Дивіться також: "Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.