Спікер Держдуми звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Спікер Держдуми Росії Сєрґєй Наришкін, виступаючи в Держдумі, звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії.

Про це повідомляють "Конфлікти і закони" із посиланням на телеканал "Роисся".

Як відомо, більшовицько-есерівська Жовтнева революція 1917 року, яка скинула Тимчасовий уряд республіканської Росії, дозволила Фінському сенату 4 грудня 1917-го підписати Декларацію незалежності Фінляндії, яка була схвалена парламентом 6 грудня.

Однак сама Жовтнева революція незаконно повалила Тимчасовий уряд, який незаконно скинув царя Миколу II-го, вважає голова Держдуми

"По суті, саме тоді, 96 років тому, була здійснена анексія Фінляндії Фінляндією, правда, мирна, але це була дійсно анексія", - сказав Наришкін.

Спікер забуває про анексію Росією Фінляндії, мабуть, вважаючи, що фінська територія завжди була "споконвічно російською землею", зазначає видання.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року також очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Дивіться також усі матеріали за темою "Фінляндія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.