Спецпроект

У Києві говорили про електронний облік музейних предметів

У Києві відбувся "круглий стіл" з питань упровадження електронного обліку музейних предметів в Україні.

Про це повідомляє Музейний простір.

Під час заходу був презентований проект порядку обліку музейних предметів в електронній формі.

Розробка такого документу передбачена положенням про Музейний фонд України й здійснюється Українським центром культурних досліджень спільно із Українським центром розвитку музейної справи.

Документ має встановити єдині умови, вимоги та правила до організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату обміну даними про музейні предмети та колекції.

Передбачається, що єдині вимоги до побудови музейних облікових баз даних та формат обміну даними базуватимуться на провідних міжнародних галузевих стандартах, що, зокрема, рекомендовані Міжнародної радою музеїв (ІСОМ).

Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку в роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища в процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Захід був проведений Міністерством культури України, Українським центром культурних досліджень та Українським центром розвитку музейної справи у приміщенні та за організаційної підтримки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Участь в "круглому столі" взяли перший заступник Міністра культури України Олеся Островська-Люта, радник віце-прем’єр міністра з гуманітарних питань Людмила Гарбуз та понад 50 фахівців з музейних інституцій, які мають досвід впровадження комп’ютеризованих систем для здійснення фондово-облікової діяльності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".