Спецпроект

"Йолку" на Майдані треба зберегти для музею - Інститут нацпам'яті

Каркас ялинки, що стоїть на Майдані Незалежності у Києві, необхідно зберегти як артефакт для майбутнього музею Майдану.

Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

11 серпня УІНП звернувся з офіційним листом до київської мерії з проханням забезпечити збереження і музеєфікацію "Йолки" (каркасу штучної ялинки з прапорами та плакатами, які мають стосунок до Революції Гідності).

За словами заступника директора УІНП Олександра Зінченка, недобудована майданівська "йолка" стала своєрідним символом Євромайдану, адже розгін 30 листопада відбувся під приводом встановлення новорічної ялинки, а віче 1 грудня розпочалося із її захоплення мітингувальниками.

"Каркас ялинки перетворився на символ незгоди із режимом Януковича, - зазначив Зінченко. - Ці артефакти є важливими для української національної пам’яті та мають бути збережені для нащадків".

Як відомо, у лютому 2014 року Національний художній музей висловив бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники на Майдані. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від НХМУ і перебуває на території музею.

У липні 2014 року активісти пропонували київській владі музеєфікувати всю територію сутичок із "беркутом", поклавши замість вибитої з тротуарів бруківки плитку іншого кольору.

Створений у 2006 році Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

У липні 2014 року установі повернули статус центрального органу виконавчої влади. Відтепер УІНП не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику.

Інше за темою "Майдан"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.