ВЛАДА ПОЛТАВЩИНИ ЛІКВІДОВУЄ НАГАДУВАННЯ ПРО СРСР

Голова Полтавської ОДА Віктор Бугайчук підписав розпорядження "Про заходи з усунення наслідків панування тоталітарної ідеології колишнього СРСР на території Полтавської області".

Про це повідомляє Полтавщина.

"На територіях багатьох комунальних закладів, особливо навчальних, зберігаються [радянські] постаменти, п’єдестали, барельєфи і таке інше, — роз'яснив документ заступник голови ОДА Роман Чабановський. — Не повинно бути так, що в часи незалежності України діти ходять під пам’ятниками тих катів, які своїми діями нічим не відрізнялись від того, що сьогодні робить влада Росії".

Розпорядження передбачає створення робочої групи, яка контролюватиме виконання заходів з демонтажу тоталітарної символіки.

ОДА зобов'яже райдержадміністрації області до 1 вересня цього року розробити відповідні плани заходів та забезпечити їх виконання. Для міськвиконкомів це розпорядження матиме рекомендаційний характер.

Про плани щодо подальшої долі демонтованих артефактів радянської доби не повідомляється. На думку редакції ІП, добре було б залучити до процесу експертів - скажімо, з Полтавського краєзнавчого музею. Щоб випадково не ліквідувати зайвого.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.