Путін доручив переписати історію Криму

Президент РФ на зустрічі з молодими вченими-істориками відзначив "необхідність написання" історії Криму, нагадавши про "глибоке історичне коріння" Криму з Росією.

Про це повідомляє сайт Кремля.

"Те, що треба звернутися до цієї роботи, цієї теми, до історії Криму - звичайно. Це актуально сьогодні і, зрозуміло, було б непогано, якби ви і ваші колеги, які в Криму живуть і працюють, щоб вони до цієї теми звернулися і нею зайнялися. Ми із задоволенням підтримаємо, я поговорю з урядом, навіть на урядовому рівні підтримаємо", - сказав Путін.

За його словами, російським вченим необхідно написати історію Криму, "доки її не написав хтось інший".

"Ви прямо відмовляєте своїм колегам українським у презумпції невинності, апріорі вважаєте, що там все політизуватиметься", - зазначив Путін.

Про діяльність бандерівського підпілля читайте у матеріалі з циклу "Наш Крим" - "Тризуб і Тамга: ОУН в Криму"

Президент РФ сказав, що в деяких питаннях до них (українських істориків) все-таки доведеться прислухатися. 

"Деякі речі такі очевидні, що заперечувати їх неможливо", - сказав він.

Дивіться також:

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Українці, які створили Російську імперію

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Кримський похід 1918 року. Українська армія на півострові

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?