Путін вимагає від академіків за 3 роки написати історію Криму

Президент Росії Владімір Путін доручив уряду і Академії наук РФ підготувати фундаментальну наукову працю з історії окупованого Криму.

Ця робота має бути завершена до 1 грудня 2017 року, повідомляє Російська служба ВВС.

Відповідальним призначено прем'єр-міністра Росії Дмітрія Мєдвєдєва.

Підготовка нової історії Криму увійшла в число доручень, які Путін дав за підсумками "зустрічі з молодими вченими та викладачами історії", що відбулася в листопаді цього року.

У недавньому посланні Федеральним зборам Росії Путін говорив про "сакральне значення" Криму, де "прийняв хрещення, а потім і хрестив всю Русь" князь Володимир.

Путін не згадав, що Володимир був Київським князем.

Як відомо, у липні 2014 року Російська академія наук повідомила про плани написати історію "Новоросії" під егідою Російського історичного товариства.

Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду товариства очолив президент РФ Владімір Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі.

У червні 2014 року Путін доручив міносвіти спільно з Російським історичним товариством "гідно представити роль Криму в долі Росії" для нового, "єдиного" для всіх російських шкіл підручника з історії РФ.

Як відомо, 16 березня 2014 року за військової і політичної підтримки Російської Федерації в Криму відбувся неконституційний і не визнаний світом референдум про самовизначення Криму. 18 березня у Кремлі окупаційною владою Криму було підписано так званий "договір" про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

27 березня Генасамблея ООН більшістю голосів прийняла резолюцію про територіальну цілісність України, в якій референдум, що відбувся в Криму, визнано незаконним.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.