АНОНС: Львів’ян запрошують на лекцію про Головного командира УПА Романа Шухевича

Олеся Ісаюк, авторка нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії, прочитає лекцію «Людина з-за документів: рефлексії довкола постаті Романа Шухевича».

В українській історії чимало видатних постатей, чиє життя тривалий час було приховане під радянським грифом "Секретно". Тож, працюючи над біографією, авторка Олеся Ісаюк вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до  вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька. Окрему увагу авторка приділила розвінчанню міфів про про УПА і Шухевича особисто.

Книга-біографія "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видана у лютому 2015 року харківським видавництвом КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

 

Олеся Ісаюк працює у Львові в Національному музеї – меморіалі "Тюрма на Лонцького" (колишній в’язниці КГБ та гестапо), наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху. Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Завершує докторантуру в Університеті Марії Склодовської – Кюрі (Люблін, Польща).

Як відомо, у 1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, що діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.  

26 березня, четвер, 15.00

Адреса: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Організатори: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", видавництво "Клуб сімейного дозвілля".

Вхід вільний.

Презентація книги Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Історія нескорених" відбудеться у неділю, 29 березня, у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького". Точний час та інші деталі буде повідомлено окремо.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".