АНОНС: Таємниці Биківні. У Києві відбудеться зустріч із Андрієм Амонсом­

Скільки людей насправді поховано у Биківні? Ким були жертви комуністичного режиму? Чи можна вважати Биківню найбільшим "полем смерті" Сталіна? Як комуністичний режим намагався знищити сліди злочину?

Про це говоритимуть на зустрічі з полковником юстиції Андрієм Амонсом, яка відбудеться в рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ" - повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

Андрій Амонс як прокурор  військової прокуратури з 1988 року розслідував злочини комуністичного режиму. Масові поховання у Биківні є предметом його зацікавлень протягом більш, ніж 25 років.

У лісі поблизу селища Биківня у 1930-х – початку 1940-х років утаємничено здійснювали масові поховання осіб, репресованих і страчених київським НКВД.

На сьогодні встановлені імена 14191 розстріляної людини, за оцінками дослідників загальна кількість похованих у Биківні становить щонайменше 20 тисяч жертв політичних репресій.

Під биківнянськими соснами також було поховано більше двох тисяч польських громадян – поляків, українців, євреїв та представників інших національностей – які були знищені в рамках Катинського розстрілу навесні 1940 року.  

Вивчаючи документи НКВД та КГБ, Андрій Амонс натрапив на свідчення, як радянські спецслужби намагалися приховати цей злочин, знищивши частину поховань і тисячі документів та речових доказів, знайдених у Биківні на початку 1970-х років.   

 Андрій Амонс (ліворуч) під час досліджень масових поховань у Биківні. Фото Piotr Pogorzelski, Polskie Radio.

 

Зустріч відбудеться в рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ".

Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  18 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Більше матеріалів на цю тему доступні за темою "Биківня" 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.