АНОНС: Таємниці Биківні. У Києві відбудеться зустріч із Андрієм Амонсом­

Скільки людей насправді поховано у Биківні? Ким були жертви комуністичного режиму? Чи можна вважати Биківню найбільшим "полем смерті" Сталіна? Як комуністичний режим намагався знищити сліди злочину?

Про це говоритимуть на зустрічі з полковником юстиції Андрієм Амонсом, яка відбудеться в рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ" - повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

Андрій Амонс як прокурор  військової прокуратури з 1988 року розслідував злочини комуністичного режиму. Масові поховання у Биківні є предметом його зацікавлень протягом більш, ніж 25 років.

У лісі поблизу селища Биківня у 1930-х – початку 1940-х років утаємничено здійснювали масові поховання осіб, репресованих і страчених київським НКВД.

На сьогодні встановлені імена 14191 розстріляної людини, за оцінками дослідників загальна кількість похованих у Биківні становить щонайменше 20 тисяч жертв політичних репресій.

Під биківнянськими соснами також було поховано більше двох тисяч польських громадян – поляків, українців, євреїв та представників інших національностей – які були знищені в рамках Катинського розстрілу навесні 1940 року.  

Вивчаючи документи НКВД та КГБ, Андрій Амонс натрапив на свідчення, як радянські спецслужби намагалися приховати цей злочин, знищивши частину поховань і тисячі документів та речових доказів, знайдених у Биківні на початку 1970-х років.   

 Андрій Амонс (ліворуч) під час досліджень масових поховань у Биківні. Фото Piotr Pogorzelski, Polskie Radio.

 

Зустріч відбудеться в рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ".

Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  18 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Більше матеріалів на цю тему доступні за темою "Биківня" 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.