В Одесі показують реконструкцію одягу та зброї козаків. ФОТО

В Одеському художньому салоні (вул. Катерининська, 18) відкрилася виставка графіки "Козацька слава". Показують, яка виглядав одяг та спорядження українських козаків 16-18 сторіч.

На виставці представлені роботи дослідника історичного одягу, ілюстратора військово-історичних видань, реконструктора Сергія Шаменкова.

Про це у своєму Facebook написала представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова.

За її словами, одесити мають змогу побачити наукову графічну реконструкцію, на якій представлено еволюцію козацького одягу та спорядження українських козаків XVI-XVIII ст.

 

На полотнах - козаки різних періодів, вперше представлено реконструкції козаків Чорноморського війська, які брали штурмом місто Хаджибей, що його згодом було перейменовано на Одесу.

 

"Протидія шароварщині - достовірна демонстрація козаччини справжніми та глибокими дослідниками, які одночасно є художниками та реконструкторами", - наголосила Левкова.

 

Виставка присвячена 226-й річниці штурма Хаджибею, а також козацькому святу Покрови Святої Богородиці, покровительці козацтва. На Покрову (14 жовтня) припадають свята УПА і сучасних Збройних сил.

 

На виставці представлено 30 робіт, які будуть цікавими для кожного, хто захоплюється історичним козацьким одягом та історією Одеси.

 Всі фото: Оксана Левкова

Сергій Шаменков закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова та Львівську Академію мистецтв. Займається скульптурою малих форм, науково-історичною реконструкцією одягу. Автор багатьох статей, книг, графічних та матеріальних реконструкцій на тему військового костюму від античності до ХХ ст. Учасник кількох військово-історичних груп.

Нагадаємо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей (Качібей) і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Дивіться також: В Одесі вшанували перемогу козаків у бою на Пересипу

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.