АНОНС: дискусія про український націоналізм за участі лауреата Пулітцера

20 жовтня в Києві відбудеться зустріч-дискусія з американською дослідницею радянського тоталітаризму, лауреатом Пулітцерівської премії за книгу про ГУЛАГ Енн Епплбом під назвою "Чи потрібен Україні націоналізм? І який?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Тільки люди, які відчувають якусь прихильність до свого суспільства — люди, які шанують свою національну мову, літературу та історію, люди, які співають національних пісень і відтворюють національні легенди — будуть працювати від імені цього суспільства",  написала Енн Епплбом у травні 2014 у статті "Націоналізм – це саме те, що потрібно Україні".

Але чи існують підводні камені та недоліки такого вибору? Чи може націоналізм стати причиною напруги в суспільстві? Чи є спосіб уникнути внутрішнього поділу в країні, в той час як внутрішньо переміщені особи зі Сходу та Криму стикаються з масою труднощів та стигмою?

Сьогодні патріотизм і націоналізм широко використовується в російській пропаганді, сприяючи внутрішній конфронтації. Як впоратися з цим?

Ці та інші питання можна буде обговорити з Енн Епплбом , одним із найіменитіших експертів із пропаганди, комунізму та розвитку громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі.

Енн Епплбом 

Розмова проходитеме англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Захід модеруватиме Марта Дичок, доцент кафедри історії та політичних наук Західного університету, Канада.

Вівторок, 20 жовтня, 19:00

Місце: Американський дім (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 6)

З собою просять брати документ, який посвідчує особу.

І. Б.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.